Повідомлення telegram каналу - @jp_notes

老人語
老人 [ろうじん]~ людина похилого віку
語 [ご]~ мова
Це стиль мовлення в японській мові, який характерний для людей похилого віку. Включає в себе лексику та вирази, які сьогодні вважаються застарілими.
老人語 у світі художньої літератури та мистецтва
Якщо вірити японським мовознавцям, цей термін зʼявився ще в період Едо в кінці 18 століття. Він використовувався в пʼєсах та виставах, щоб вказати на похилий вік певного персонажа. Згодом, у період Мейджі, це поширилося на романи та манґу.
じゃ ~ замість кінцевого だ або です (ввічливо)
Це залишки діалекту регіону Кансаю. У ранній період Едо саме Кансай був економічним центром, тому, коли багато представників вищого класу звідти переїхали до Едо, вони продовжували розмовляти своїм діалектом. Уже молоде покоління ним не розмовляло, тому це почали вважати «мовою старих».
わし ~ я, особовий займенник першої особи
Це дуже старе слово, яке використовувалося аристократами та самураями в середньовіччі. Залежно від регіону цей особовий займенник використовують як жінки, так і чоловіки, але найбільше його використовують саме чоловіки. Завдяки впливу культури аніме та манга, わし асоціюється з образом людини похилого віку.
ぬ (ん) ~ допоміжне заперечувальне дієслово ない
Має різне й комплексне використання, але розглянемо саме в рамках художньої мови. Ця граматика означає «не робити».
Наприклад:
ご飯を食べない → ご飯を食べぬ
~ я не їм рис
Просто замінюємо ない на ぬ.
Або замість ぬ може бути ん (неформальне мовлення):
イアホンを忘れたら貸さん ぞ
~ якщо забудеш навушники, не дам тобі своїх.
#の喋り方 #культура #словник