Є одна цікава штука, яку я помітила у пісні вітру і дерев (яку я так і не дочитала), юній революціонерці Утені та ґандамі 0083. Ґільберт вважається небезпечним і брудним. Анші зневажають і винять у всіх можливих бідах. Шіма є цап-відбувайлом. Загалом, усіх трьох демонізують хоч і не на рівному місці, але явно перебільшують їхню поганість. У той же час, Серж, Утена і Клара відповідно мають щире бажання бути з ними і допомогти їм. Їх усіх також об'єднує те, що вони є "нормальними" лише відносно своїх любовних інтересів і насправді є ще тими аутсайдерами: Серж виділяється етнічною приналежністю, Утена муляє очі андрогінністю, а Клара банально на рівні світогляду є протилежністю типового зеонівця. Їх приймає суспільство лише на умові того, що їхня інакшість поверхнева і не руйнує суспільні машини. Ймовірно, саме ця інакшість дозволяє їм полюбити ну геть вигнанців суспільства. І саме в момент, коли вони обирають між гнітючими структурами і своїми почуттями, все стає краще (хз щодо пісні вітру і дерев, щоправда). Цікава штука на подумати. #ґандампостинг #утенапостинг