У 1949 році був посвячений у храмі Дайтокуджі — родовому храмі сім’ї. З 1950-го активно подорожував США, розповідаючи про чадо — шлях чаю. Після смерті батька у 1964 році став 15-м головою Урасенке. Його життя стало прикладом «чайної дипломатії». У 1986 році він пригощав чаєм принца Чарльза та принцесу Діану під час їхнього візиту до Кіото. Його девіз «Мир у чаші чаю» він втілював на практиці — проводив миротворчі чайні церемонії у Ватикані, штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, Конгресі США у Вашингтоні. Навіть після свого 100-річчя, у червні 2023-го, він провів чайну церемонію у Сіднеї, Австралія. За життя відвідав понад 70 країн, заснував філії Урасенке по всьому світу та читав лекції в університетах, зокрема в Гавайському університеті. Його внесок відзначили численними нагородами: у 1997 він став першим майстром чайної церемонії, який отримав Орден культури Японії, а у 2020 — Командор Ордену Почесного легіону Франції. Він також був Послом доброї волі ЮНЕСКО. Сен Соошіцу XV залишив після себе книги, що відкривають глибину чайної філософії, серед них — «Японський шлях чаю: від витоків у Китаї до Сен Рікю». Його життя — доказ того, що одна чаша чаю може стати містком між культурами, а тихий дзвін чайника — молитвою за мир у світі.