Друга причина: Сибір уже не порятунок, наші дрони долетять і туди. Тож вибір простий: або дірки, або паралізована мережа рейсів. Нас влаштовує і те, й інше.

3. Його не треба спалювати, і його нічим лагодити.
Вистачить кількох дірок. Флот Росії складається приблизно з 700 іноземних Boeing і Airbus та приблизно 150 російських «Суперджетів», а запчастин і обслуговування Захід не дає з 2022-го. Пробоїна в герметичному фюзеляжі — не вм'ятина, яку заклеюють, а порушення міцності. Без оригінальних матеріалів і погодження виробника такий борт у льотний стан не повернути. Осколок у двигун коштує $10–15 млн за новий, якого ніде купити. Єдиний доступний Росії ремонт — «авіаканібалізм»: справні літаки розбирають на запчастини для інших, у малих авіакомпаній це до половини парку й більше. Тобто кожен дірявий борт означає мінус два: один стоїть, другий роздягли.

4. Відповісти симетрично нічим.
Цивільних літаків в українських аеропортах немає з 2022-го. А страшилка «вони відповідять по наших залізницях» нічого не додає: по Укрзалізниці вони гатять і так, щодня, без жодного приводу.

5. Їхні літаки - це наші мости.
Росія намагається розрізати Україну навпіл, роблячи київські мости небезпечними. Наша відповідь буде дзеркальною. Для Росії літаки виконують ту саму роль, що для нас мости. Не літають літаки, і Росія розпадається не на дві, а на багато частин. 11 часових поясів. Потяг Москва–Єкатеринбург їде 25 годин, і це навіть не половина країни, а менше. Керованість Росії тримається на тому, що вранці топменеджер у Москві, а ввечері в Тюмені. Відбери це, і бізнес, і держава сповільнюються на порядок.

6. Страховка - тихий убивця.
Авіація не літає без страхування. Щойно аеропорти стають зоною високого ризику, премії злітають або покриття відкликають зовсім. Тоді рейси зупиняються швидше, ніж від будь-яких осколків. Московські хаби й так регулярно завмирають від самого наближення дронів. Зроби це системою, і літати стане страшно навіть усередині країни. Війна перестає бути телевізійною.

Це не ескалація заради ескалації.
Це єдиний важіль, до якого ми дотягуємося, і водночас кнопка «стоп». Припинять бити по Києву, і все зупиняється того ж дня. Поки росіяни спокійно літають у відпустку, а Київ ночує в метро, у Кремля немає причин щось міняти. Нехай відчують різницю між «десь іде СВО» і «я не можу долетіти до Новосибірська».

Диван поки що все сказав…»