Як нейтралізувати лінкор без жодного пострілу? Божевільна операція «Колісниця»

Чи можна вивести з гри найпотужніший лінкор Третього Рейху, навіть не зустрівшись із ним у морі? У березні 1942 року британці довели, що так. Для цього їм знадобилися списаний есмінець, 4,5 тонни вибухівки, трохи нахабства в стилі троянського коня і план, який у штабі спершу назвали чистим самогубством.

На початку 1942 року над Атлантикою нависла тінь німецького лінкора «Тірпіц» — рідного брата потопленого «Бісмарка». Його вихід в океан міг паралізувати союзницькі конвої, проте сталевий гігант мав одне вразливе місце.

На всьому узбережжі окупованої Франції був лише один сухий док, здатний прийняти такий корабель на ремонт — величезна «Форма Жубер» (док «Нормандія») у порту Сен-Назер. Без нього Гітлер не ризикнув би випустити «Тірпіц» в Атлантику, бо будь-яке серйозне пошкодження керма чи гвинтів стало б для лінкора фатальним.

Але як знищити споруду, захищену десятками батарей за 8 кілометрів углиб мілководного гирла Луари? Коли авіація не впоралася, голова штабу об'єднаних операцій Луїс Маунтбеттен затвердив операцію «Колісниця» — зухвалий план протаранити масивні сталеві ворота доку кораблем-брандером, начиненим вибухівкою.

На роль камікадзе обрали старий американський есмінець HMS Campbeltown. З нього зняли все зайве для зменшення осадки, а в носову частину заклали 4,5 тонни аматолу, заливши заряд бетоном. Щоб підійти до цілі впритул, корабель візуально замаскували під німецький міноносець типу «Мьове»: дві з чотирьох димових труб спиляли, а решту зрізали під характерним для німців гострим кутом.

У ніч на 28 березня 1942 року флотилія увійшла в гирло Луари. За есмінцем під командуванням Стівена Бітті йшли 16 дерев’яних катерів Fairmile B з командос підполковника Чарльза Ньюмана. Моряки прозвали ці катери «бочками з бензином»: їхні тонкі корпуси з червоного дерева прошивалися кулями наскрізь, а паливні баки спалахували від однієї іскри.

О 01:22, за дві милі від цілі, німецькі прожектори вихопили кораблі з темряви. І тут спрацював блискучий блеф: сигнальник Френк Пайк лампою Морзе передав справжній трофейний код Крігсмаріне, повідомивши, що до порту терміново йдуть свої кораблі, пошкоджені в бою. Берегові артилеристи розгубилися і припинили вогонь, подарувавши британцям безцінні 6 хвилин тиші.

Коли о 01:28 обман розкрився, берег вибухнув вогнем упритул. Крізь шквал снарядів на швидкості 19 вузлів (35 км/год)

«Кемпбелтаун» розірвав протиторпедну сітку і о 01:34 врізався просто в сталеві ворота доку. Від удару 11 метрів його носа зім’яло в гармошку, намертво заклинивши корпус у шлюзі. Поки моряки затоплювали корму, командос під вогнем висадилися на берег і підірвали насосні станції та підйомні механізми доку.

На ранок здавалося, що рейд обернувся катастрофою. Більшість катерів згоріла на воді: із 611 учасників операції 169 загинули, 215 потрапили в полон, і лише 227 прорвалися до Британії. До того ж хімічні підривники мали спрацювати до дев'ятої ранку, але «Кемпбелтаун» мовчав.

На заклинений корабель піднялися десятки німецьких офіцерів і солдатів, щоб зробити фото й пошукати трофеї.

Якраз в цей час 4,5 тонни вибухівки здетонували. Вибух стер носову частину корабля разом із масивними воротами на порох, а гігантська хвиля з Луари ринула в сухий док, змивши всередину рештки есмінця та сотні німецьких військових.

Мета була досягнута на сто відсотків: унікальний док у Сен-Назері відновили лише у 1947 році. Грізний «Тірпіц» так ніколи і не ризикнув вийти в Атлантику, провівши решту життя у фіордах Норвегії, а сама операція «Колісниця» принесла учасникам рекордні 5 Хрестів Вікторії та увійшла в історію як «Найвеличніший рейд з усіх».

@istorium_ua