Більшість упевнена, що християнство прийшло до Китаю разом із місіонерами-єзуїтами в XVI столітті або під час опіумних війн XIX століття. Але що, як ми скажемо, що задовго до Хрещення Русі та за тисячу років до європейських колонізаторів імператор Піднебесної особисто фінансував християнські монастирі, а священні тексти перекладали безпосередньо в імператорській бібліотеці?

Ця дивовижна сторінка історії могла б здатися міфом, якби не унікальний триметровий монумент із чорного вапняку — Несторіанська стела в Сіані. Її урочисто відкрили 4 лютого 781 року в місті Сіаньфу (тодішньому Чан'ані) за часів патріарха Церкви Сходу Мар Хенанішо.

Усе почалося в 635 році, коли Великим шовковим шляхом до столиці імперії Тан дістався сирійський місіонер Алобень. Тодішній Чан'ань був найбільшим і найбагатшим мегаполісом світу, а правив ним великий імператор Тайцзун. Замість того щоб кинути чужинця до в'язниці, монарх відправив канцлера зустріти гостя на західній брамі столиці, поселив ченця в палаці й наказав перекласти привезені книги китайською мовою.

Уже в 638 році імператор видав едикт толерантності, назвавши нове вчення світлим і корисним для людей. Християнство отримало поетичну китайську назву — «Цзінцзяо» (景教), тобто «Сяюче вчення» або «Світла релігія». За кошт імперської скарбниці в столиці звели монастир, а громади вірян з'явилися в десятках китайських міст.

Найбільше в цьому пам'ятнику вражає його художня дипломатія. На наверші стели висічені традиційні китайські дракони, а прямо під ними — рівнокінцевий християнський хрест, який буквально виростає з… буддійської квітки лотоса в оточенні даоських хмар! Щоб прижитися в Піднебесній, сирійці перекладали богослов'я мовою місцевої культури: Бога Отця називали семітським словом «Алоха», християнську Трійцю описували даоськими образами, а святих і ченців іменували буддійським поняттям «бодгісаттва».

Сам моноліт є шедевром білінгвізму: понад 1700 китайських ієрогліфів супроводжуються підписами сирійським письмом естрангело. Автором тексту виступив монах Цзінцзін, який у сирійській частині скромно вказав своє справжнє ім'я — священник Адам. Майже кожен служитель місії мав подвійне ім'я: одне — офіційне китайське для імперських чиновників, інше — рідне сирійське для літургії.

Проте золотий вік закінчився трагічно. У 845 році імператор-даос Уцзун оголосив війну чужоземним культам: тисячі буддійських та християнських храмів було зруйновано, а іноземних проповідників вигнано з країни. Рятуючи святиню від перетворення на щебінь, ченці поспіхом закопали важку стелу в землю.

@istorium_ua