TGLIST.COM.UA
Джерело
🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Коли Гермес переміг ПлатонаУ Флоренції доби Відродження переклад Плато...
🏛Istorium ✙ || Історія України та світу
@istorium_ua
845 Охват/переглядів
2026-09-22 14:04
Повідомлення №6954
Коли Гермес переміг Платона
У Флоренції доби Відродження переклад Платона відклали, бо знайшли книгу, яку вважали давнішою за нього. Саме так 1462–1463 року вчинив Марсіліо Фічіно за наказом Козімо Медічі: спершу — загадковий Гермес, Платон зачекає.
Та ким були герметисти? Не таємним орденом у чорних плащах і не окремою церквою. Так називають різних мислителів, алхіміків і шукачів «прадавньої мудрості», які спиралися на тексти, приписані Гермесу Трисмегісту — «Тричі Величному».
Сам Гермес був символічною постаттю, в якій поєдналися грецький Гермес та єгипетський Тот — покровитель письма і знань. А головні герметичні трактати виникли не за часів фараонів, як вірили в Ренесансі, а в греко-римському Єгипті приблизно у I–III століттях н. е.
У цих текстах ішлося про Бога, космос, душу й духовне переродження людини. Поруч існували твори про астрологію, алхімію, медицину та магію. Світ уявляли системою відповідностей: людина — малий космос, у якому відбивається великий.
Одна деталь особливо вражає. У діалозі «Асклепій» жерцям приписували вміння «оживляти» статуї богів: трави, каміння, пахощі та ритуали нібито перетворювали образ на оселю божественної сили. Статуя могла пророкувати, лікувати або карати — це була серйозна розмова пізньої Античності про зв’язок духу й матерії.
Коли рукопис Corpus Hermeticum привезли з Македонії до Флоренції, літній Козімо Медічі поспішав прочитати його до смерті. Фічіно завершив переклад в 1463 році, а в 1471 році його надрукували; до кінця XVI століття з’явилися десятки видань.
Так герметизм увійшов до інтелектуального життя Ренесансу. Його ідеї захоплювали Піко делла Мірандолу, Джордано Бруно, Джона Д і та інших мислителів, які намагалися примирити античну філософію, християнство, кабалу й «природну магію».
Але в 1614 році філолог Ісаак Казобон дослідив мову трактатів і довів: це не спадщина доісторичного мудреця, а твори римської доби. «Найдавніша мудрість світу» раптом помолодшала приблизно на півтори тисячі років.
Та герметизм не зник. Він уже вплинув на європейську алхімію, езотерику й образ людини, здатної пізнавати космос через саму себе. У цьому його парадокс: історична помилка спричинила цілком реальну інтелектуальну революцію.
@istorium_ua
У Флоренції доби Відродження переклад Платона відклали, бо знайшли книгу, яку вважали давнішою за нього. Саме так 1462–1463 року вчинив Марсіліо Фічіно за наказом Козімо Медічі: спершу — загадковий Гермес, Платон зачекає.
Та ким були герметисти? Не таємним орденом у чорних плащах і не окремою церквою. Так називають різних мислителів, алхіміків і шукачів «прадавньої мудрості», які спиралися на тексти, приписані Гермесу Трисмегісту — «Тричі Величному».
Сам Гермес був символічною постаттю, в якій поєдналися грецький Гермес та єгипетський Тот — покровитель письма і знань. А головні герметичні трактати виникли не за часів фараонів, як вірили в Ренесансі, а в греко-римському Єгипті приблизно у I–III століттях н. е.
У цих текстах ішлося про Бога, космос, душу й духовне переродження людини. Поруч існували твори про астрологію, алхімію, медицину та магію. Світ уявляли системою відповідностей: людина — малий космос, у якому відбивається великий.
Одна деталь особливо вражає. У діалозі «Асклепій» жерцям приписували вміння «оживляти» статуї богів: трави, каміння, пахощі та ритуали нібито перетворювали образ на оселю божественної сили. Статуя могла пророкувати, лікувати або карати — це була серйозна розмова пізньої Античності про зв’язок духу й матерії.
Коли рукопис Corpus Hermeticum привезли з Македонії до Флоренції, літній Козімо Медічі поспішав прочитати його до смерті. Фічіно завершив переклад в 1463 році, а в 1471 році його надрукували; до кінця XVI століття з’явилися десятки видань.
Так герметизм увійшов до інтелектуального життя Ренесансу. Його ідеї захоплювали Піко делла Мірандолу, Джордано Бруно, Джона Д і та інших мислителів, які намагалися примирити античну філософію, християнство, кабалу й «природну магію».
Але в 1614 році філолог Ісаак Казобон дослідив мову трактатів і довів: це не спадщина доісторичного мудреця, а твори римської доби. «Найдавніша мудрість світу» раптом помолодшала приблизно на півтори тисячі років.
Та герметизм не зник. Він уже вплинув на європейську алхімію, езотерику й образ людини, здатної пізнавати космос через саму себе. У цьому його парадокс: історична помилка спричинила цілком реальну інтелектуальну революцію.
@istorium_ua