Одна з найефектніших сцен «Гри престолів» — битва на Чорноводній, де Тіріон Ланністер спалює флот Станніса за допомогою «Дикого вогню». Пронизливо-зелене полум'я розповсюджується водою, яку неможливо загасити, а кораблі горять разом із людьми.Мартін не вигадував цю зброю з нуля. Він взяв реальний прототип — і лише змінив колір полум'я.Близько 672 року до Константинополя прибув Каллінік з Геліополя — грекомовний біженець, що тікав від арабського завоювання Сирії. Він приніс із собою формулу запальної суміші, яка назавжди змінила морську війну.Вже 678 року візантійський флот уперше застосував нову зброю проти арабської ескадри в Мармуровому морі. Ефект був приголомшливим: арабський флот згорів. Візантійці отримали ту перевагу, якої їм так не вистачало.На носах візантійських кораблів встановлювали сифони — дерев'яні труби, оковані бронзою, що викидали під тиском струмінь гарячої запальної рідини. Суміш прилипала до дерева й людей і продовжувала горіти на поверхні води.Точний склад невідомий досі. Сучасні дослідники сходяться на тому, що основою слугувала сира нафта у поєднанні зі смолою, сіркою та іншими речовинами. Версія про негашене вапно як обов'язковий компонент — популярна, але лишається лише гіпотезою: академічні джерела вказують, що ця теорія погано узгоджується з описами застосування зброї у відкритому морі.Гасити грецький вогонь водою було марно — вона лише розносила полум'я. Візантійські та середньовічні хроніки називають три дієвих засоби: пісок, оцет і сеча. Саме тому кораблі захищали шкірами і повстю, просоченими оцтом.Секрет виробництва охороняли на найвищому рівні — формула передавалася в межах родини Каллініка й під наглядом імператора. Але втрачена вона була значно раніше від падіння Константинополя: після погрому міста хрестоносцями у 1204 році технологія почала зникати. До 1453 року від неї залишилася лише пам'ять.Сучасна хімія так і не змогла повністю відтворити рецепт — лише запропонувала версії.Також цю суміш заливали в глиняні горщики і метали з катапульт або вручну. Анна Комніна описує й піхотну версію — ручні труби з очерету для ближнього бою.Мартін перефарбував полум'я з помаранчевого на зелене і додав магічний присмак. Усе інше — реальна середньовічна зброя, яка протягом п'яти століть утримувала Константинополь від завоювання.@istorium_ua