26 серпня 1896 року в Стамбулі відбувся один з найгучніших актів політичного протесту кінця XIX століття — захоплення Оттоманського банку. Ця акція, організована Вірменською революційною федерацією «Дашнакцутюн», стала кульмінацією багаторічного опору вірмен проти політики султана Абдул-Гаміда II, відомої своїми жорстокими репресіями і масовими вбивствами вірменського населення.Група з 28 озброєних революціонерів, очолювана Арменом Гаро і Бабкеном Сюні, захопила банк, розташований в районі Каракёй. Вони замінутували будівлю і взяли в заручники співробітників, в тому числі громадян Великобританії і Франції. Головною метою було привернути увагу світової спільноти до вірменського питання і змусити великі держави чинити тиск на Османську імперію для проведення реформ у вірменських областях.Захоплення почалося близько 13:00. Гаро прибув до банку за 10 хвилин до початку операції, щоб запобігти втечі персоналу і відвідувачів. Протягом 13 годин між революціонерами і турецькою поліцією тривали переговори. В результаті втручання російського посла в Стамбулі, графа Максимова, сторони дійшли згоди: революціонери залишають банк під міжнародні гарантії безпеки. Вранці 27 серпня вони були доставлені французьким пароплавом до Марселя.Після звільнення банку в Стамбулі почалася хвиля вірменських погромів, які не стримувалися владою. Протягом двох днів було вбито від 3000 до 4000 вірмен, а загальна кількість жертв оцінюється в 6000–7000 осіб.Захоплення Оттоманського банку стало символом боротьби вірмен за свої права і привернуло увагу міжнародної громадськості до їхніх страждань. Сьогодні будівля банку в Каракьої, після реставрації, функціонує як Музей Оттоманського банку, де представлені документи та артефакти, пов'язані з історією Османської імперії та фінансовою системою.@istorium_ua