Генуезькі арбалетники - одні з найвідоміших найманців Середньовіччя, що діяли по всій Європі.З XI по XV століття жителі Генуезької республіки, що включала в себе Лігурію, зуміли захистити свободу своєї землі, ледь не поголовно навчившись стрільби з арбалета. Військо Генуї з того часу стало спиратися на цих самих арбалетників, які стали справжніми професіоналами своєї справи.У чому ж була їхня особливість? - прикриваючись широкими щитами-павезами, вони ставали недосяжними для ворога під час перезаряджання арбалета (їх могло бути одразу два), що в поєднанні з хорошими влучністю і дальністю пострілу робило стрільців дуже небезпечними. Особливо з розвитком тактики «рух равликом», за якої шеренга, що стріляє, змінювала заряджаючу.Наймали їх у Генуї, і присягали арбалетники тільки рідному місту, і з моменту найму арбалетники захищали престиж своєї батьківщини. Наймачі були скрізь, і арбалетники зіграли важливу роль у безлічі битв: Мелорія, Слейс, Кресі, Пуатьє - навіть у програних боях вони показували себе гідно. Далеко не завжди наймалися арбалетники саме з Генуї. Слава генуезьких арбалетників була свого роду маркою, і тому воєначальники охоче наймали під цим найменуванням узагалі будь-яких італійців з арбалетом, не заглиблюючись у їхнє походження і вишкіл. Їхню цінність завжди розумів і противник: є свідчення про те, як полоненим арбалетникам спеціально ламали пальці на руках, щоб ті більше не могли стріляти з арбалета. Зникли вони одночасно із Середньовіччям, переможені довгим луком, простішим і скорострільнішим. А вже потім і арбалет, і лук відправив в абсолютний нокаут порох.@istorium_ua