Є такі теми, які важко піднімати для обговорення у будь-який час. Наприклад, коли місце трагедії та страти десятків тисяч людей тоталітарний режим намагається просто стерти з пам'яті. Або коли унікальний меморіал вшанування жертв на місці, що далі продовжить свою історію в Аушвіцу, Майданику та інших “таборах смерті”, просто не дозволяють створити. Це все про механізми роботи з пам'яттю, штучно створюючи її короткою.Але у самі важкі часи народжуються унікальні проєкти і рішення. Саме про це говорила Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” під час нашого публічного інтерв'ю, яке проводила головна редакторка журналу “Антиквар” Ганна Шерман, в межах проєкту міжнародного жіночого лідерства “GoLда”. Говорили про пам'ять, про людей, які створюють нові сенси, аби ця память була живою. Говорили про мистецтво та самоідентифікацію митців. Говорили чесно, відверто, в присутності унікальних портретів Голди, створених ізраїльським митцем Альбертом Фельдманом, ніби вона сама була з нами та підтримувала всі кроки, що робить команда заповіднику «Бабин Яр» для збереження головного - живої пам'яті. Адже геноцид - це наслідок, головне ідентифікувати симптоми.#GoLда#Culture_Nativ_Ukraine#BabynYar