Продаж медичних довідок через соціальні мережі: хто відповідає — лікар, посередник чи пацієнт?

📄 Нормативна база:⬛️

Кримінальний кодекс України —- ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів, бланків, їх збут чи використання),- ст. 366 (Службове підроблення),- ст. 190 (Шахрайство). Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».🔍 Що відбувається на практиці

У Telegram, Instagram чи Viber діють десятки каналів, які «пропонують» медичні довідки — про відсутність захворювань, для водійських комісій, зброї, школи чи роботи.

🔺

Покупець надсилає фото, платить — і отримує «офіційний» документ з печатками КНП або лікаря.❗️

Юридично кожен учасник цього ланцюга несе відповідальність.◻️ Медичний працівник:

Якщо він підписує довідку, знаючи, що обстеження не проводилось — це службове підроблення (ст. 366 ККУ).◻️Продавець

Особа, яка продає або передає підроблену довідку, підпадає під ст. 358 ККУ (виготовлення, збут або використання підроблених документів).➕

У деяких випадках дії кваліфікують як шахрайство (ст. 190 ККУ).◻️ Пацієнт (покупець довідки)

Використання підробленої довідки — теж кримінальний злочин (ч. 4 ст. 358 ККУ). Навіть якщо пацієнт «не знав», що документ підроблений, суди оцінюють обставини.

💻Відповідальність за “електронні довідки”

Якщо документ створено або надіслано в електронній формі, діють ті ж статті ККУ, адже електронний документ має таку ж юридичну силу, як паперовий (ЗУ «Про електронні документи»). Тому довідка з «електронним підписом», сформована без медичних даних — це та сама підробка.

📋

Висновок:▪️ Лікар відповідає за внесення неправдивих даних або підписання фальшивої довідки.▪️ Посередник — за збут і посередництво.▪️ Пацієнт — за використання підробки.#підробка #довідка #довідки #ККУМедичне Право України