Два з половиною роки в Ірландії🍀

Пʼять разів змінила житло. Працювала прибиральницею, маляром, штукатуром, кухаром, посудомийкою, садівником і бог знає ким ще. Волонтерила на великих фестивалях Ірландії і не припиняла -для України. Сплатила 350€ штрафу за розірвання контракту через незнання мови і неуважність до мілкого шрифту, а також 100€ за проїзд зайцем. Тепер завжди купую квиток і сплачую парковку, навіть якщо їхати 5 хвилин. Вивчила англійську до В2 на курсах FET і самостійно. Гарний був стимул не застрягти в селі. Українською розмовляю лише три роки (після виїзду з окупації). Починала з нуля мільйон разів. Провалила всі спроби знайти нормальну роботу в перші півтора роки на острові. Мене не брали ні продавцем собачої їжі, ні оператором на заправку. Ніякі курси і вебінари з пошуку роботи нічому корисному не навчили. Хакнула систему складання резюме на будь-яку посаду по-ірландські (нарешті!). Тепер мене беруть всюди. Зрозуміла як працює пошук житла в Ірландії без ріелторів. Зараз живу в найкращих умовах, які колись мала. А починалось все з наметів серед поля, нагадаю. Всі поради з пошуку житла прикріплені зверху на цьому каналі. Пройшла через глибоку депресію, антидепресанти, втрату себе та сенсу життя. Сім місяців щоденних ридань. Довго не могла відпустити своє прекрасне минуле... нещодавно нарешті дійшло - минуле залишилось в минулому. Навчилася водити автомобіль (спочатку був велосипед, з якого я падала на кожному повороті). Моїм інструктором була баба Роза, коли я майже не розуміла англійську. Навчилась топити пічку торфом. Теж завдяки їй. Потрапила в ДТП, лишилась голоса, але водити авто не кинула. Зараз в мене вже друга машина. Я в неї закохана. Написала сценарій серіалу, який ось-ось вийде на українському телебаченні. Написала книгу "Битва за Енергодар" в перші дні війни, як ми захищали найбільшу АЕС Європи від "асвабадітєлєй". 27 квітня в центральній бібліотеці Запоріжжя пройшла офіційна презентація. Були найтемніші часи, про які я нікому не скажу, і які залишили шрами на моєму серці. Досі болить... час не лікує. Змінила дві офіційні роботи, починаю нову (третю) захоплюючу пригоду на новому місці. Вступила в універ і на минулому тижні захистила свій проект (чекаю диплом). Опанувала нову професію data analytic in wind offshore (через springboard+) Втратила попередній телеграм канал, Тік-ток і багато чого ще втратила... Думала не виживу. Вижила. Знайшла неймовірних людей в Ірландії, які стали вірними друзями. І вас всіх, мої дорогі люди, на цьому каналі. Потрапила в лікарню в стані emergency і тепер знаю про ірландську медицину все☺️

Про свій досвід пишу на цьому каналі, чесно і без прикрас. Якщо відгукується - доєднуйтесь🫶

Зараз хочу простого- жити і не турбуватися про завтрашній день, як думаєте, це реально?#особисте