Сьогодні відзначали День друзів – 9 червня! Зі своїми справами я ледь його не впустила... Це неофіційне свято, але ми ж знаємо: справжні друзі — це ті, хто:☘️ приймає твої сльози на кухні після зустрічі з ірландською бюрократією,☕ варить каву, коли душа просить віскі,💬 перекладає твої “шо-шо?” на “sorry, could you repeat, please?”,🚲 йде з тобою до Intreo, до GP, до Aldi — і навіть на курси англійської, які починаються о 9:00 в понеділок,📦 і головне — лишається поруч, навіть коли твій “жовтий лист” ще не прийшов, а нерви — вже пішли.Самотність на зеленому острові тиха. Вона не завжди голосно плаче. Часто — просто мовчки сидить поруч на ліжку, поки ти дивишся в стелю. І тоді раптом: дзвінок. Або сусідка стукає в двері з чаєм. Подруга пише: “Ти де, йдемо гуляти?”І цей день вже інший. Бо справжній друг — це не просто людина поруч. Це доказ, що навіть у чужій країні можна бути не самотнім. Дружба не знає статусу проживання, це стосунки на все життя. Бережіть своїх друзів. Бо це майже друга родина🫶

На фото я і моя перша подруга. Друге фото створив ШІ типу які ми зараз ☺️

Моя перша подруга з бойовими щічками, як у мене. Зовсім не памʼятаю, як її звали і хто взагалі ця дівчинка, але налаштовані ми були рішуче.⠀У нас не було ляльок LOL, а відомі «Барбі» з’явилися набагато пізніше. Ми виросли на матрьошках, пірамідках, залізному конструкторі, «резиночках», «козаках-розбійниках», «вибивалках» і грі, яку не можна логічно пояснити — «Борщ готовий?»Ми відточували терпіння в нескінченних чергах,виявляли симпатію на шкільних відпрацюваннях,закидаючи одне одного помідорами — аж поки місто не перетворювалось на криваво-м’ясисту мучачу. Бігали з водяними пістолетами та бризкалками, розвивали фантазію, граючи в пластилінових чоловічків,стелили під деревами покривало й проживали свої всесвіти. Ми дружили до шалу щиро. Не могли розлучитися, чекали вихідних і дозволу «вийти погуляти». Не відпускали одне одного додому навіть попити води — був ризик, що більше не випустять. У нас не було кишенькових грошей, піцерій і дитячих майданчиків з атракціонами. Морозиво — тільки на вихідних, мультики — тільки на канікулах. Але чи були ми менш щасливі від того? Базові поняття про дружбу закладаються ще в дитинстві. Ми несемо їх із собою у доросле життя й намагаємось удосконалювати себе. Зараз наші друзі — і онлайн, і офлайн. Ми більше не пишемо довгих листів. З появою мобільного зв’язку та інтернету дружба стала швидшою: короткі фрази, уривчасті зустрічі, стислі підписи під фото. Здається, уже немає потреби в довгих вечорах із чаєм, повільних прогулянках чи галасливих застіллях. Дні народження святкуємо в тісному колі, надсилаємо картинки замість власних побажань. Тішимось, що в Facebook є нагадування про іменини. Але цінності залишилися ті самі. І зізнаймося собі: ми сумуємо за дружніми вечорами, дитячими спогадами, спільним реготом і тією легкою безтурботністю. Зі святом вас, друзі 😍 #ДеньДрузів #УкраїнціВІрландії #FriendshipDay #IrelandForUkrainians