Офіційно - в нас тепер два вбивці. Якийсь котячий кримінальний синдикат. Спочатку старший кіт ходив на полювання і таскав жертви додому. Тепер і молодший навчився. Вчу екзамени, чую протяжно ниє Барон. Виходжу з кімнати подивитись. А він тримає в зубах мертву пташку. От що з ними робити? Нашийники з дзвониками не допомагають. Чи то їм здобич глуха трапляється?Прочитала якось історію: Одній жінці дістався такий кіт, що таскав додому кошенят. І кличка в нього така... промовиста - Мазай.Спочатку кіт носив додому своїх кошенят. Десь на стороні гуляв і приносив. Як весна - так починається. Завжди чорних ніс, таких самих, як він, наче інші в нього й не виходили. Можливо, і чужих крав, але щоб тільки чорні були. Коли він приносив усіх (по одному на день, мовляв, господиня так і було, рівно стільки) і робив перерву на кілька днів, кошенята зібралися у велику коробку і везли в клініку. Лікувати - вакцинувати - роздавати. Якщо кіт перервався - значить усіх, кого хотів, уже притягнув.Потім жінці набридло. Одного дощового осіннього дня Мазай приїхав на кастрацію. Навесні всі раділи. До кінця травня. Наприкінці травня бідолашна жінка влетіла в клініку і поставила коробку з кошенятами на стіл, втомлено промовивши "Ви уявіть собі, цей стервець чужих кошенят тепер тягне! Зате хоч різнокольорових тепер!"Вилікували, роздали. Одного, білого, жінка залишила собі. Назвала Герасимом, каструвала і наступної весни коти поїхали на дачу вдвох. Щоранку господиня тривожно визирає у вікно, чи немає на ґанку кошеняти. Кошенят не було. Влітку теж. Коти мирно бавилися на подвір'ї, зайняті виключно один одним.А одного ранку два цих засранці щось на ділянку тягнуть, та ще натужно так. Аж надриваються! А воно відбрикується. Виявилось - цуценя! Удвічі більше за них обох.Зараз малюк підріс. У свої 10 місяців він уже важить повних 40 кг. А Мазай із Герасимом у цілковитому шоці від того, що притягли додому. Тепер сидять тихо. ***От я тепер думаю, що ці два мисливця нам наступне притягнуть?