І до речі, навздогін про фрагрантику. Було таке питання "чому на фрагрантиці часто відрізняються ноти від офіційних сайтів". По-перше, на мій субʼєктивний погляд, журналісти на фрагрантиці обираються Оленою Княжевич (тією самою росіянкою-власницею) якимось дивним чином. І ой як не завжди за професійними якостями. Скоріш, це притаманне постсовковому простору — кумовство. По-друге, ці журналісти теж люди і можуть помилятися, а то й взагалі робити свою роботу на "відчепись". Церез це можна побачити такі чудові ляпи, як "саліцилова кислота" замість "саліцилати" в піраміді =)) Також іноді описи на сайтах різняться в залежності від країни, з часом вони навіть можуть змінюватись, та чи слідкують за цим контент-адміни фрагрантики — питання. Я не дуже часто користувалася фрагрантикою і до цих дивних речей з видаленням профілю. Для мене там не залишилося ніяких експертів, яких хотілося б читати (після статті Юдова про аромати Криму чи щось таке, він теж, як експерт та автор перестав для мене існувати). На мій погляд, в парфумерній журналістиці (чи як це ще назвати) насправді криза. Писати про аромати без підсунутих прес-релізів, сміливо та правдиво, а ще без мракобісся - це взагалі дуже мало хто може собі дозволити. І тим паче, фрагрантика.