Статистика telegram channel - @internya

🇺🇸🇹🇼⚡️🇨🇳 США і Тайвань готують асиметричну відповідь на можливу атаку Китаю🛡 США та Тайвань працюють над створенням спільного проєкту Joint Firepower Cooperation Center, який має підготувати острів до асиметричної війни у разі нападу Китаю. За оцінками американських аналітичних центрів, Пекін може набути достатніх наступальних спроможностей уже до 2027 року, що робить посилення оборонної координації питанням часу.🇺🇸 Проєкт передбачає залучення елітних тайванських підрозділів і американських технологій, зокрема озброєнь та систем від провідних оборонних компаній США. Американські підрядники вже розгортають у Тайвані випробувальні полігони й налагоджують локальні ланцюги постачання для безпілотних систем, що має зміцнити власне оборонне виробництво острова.🤷‍♂️ Ключовим елементом співпраці стане відпрацювання асиметричних дій у повітрі та на морі - від заперечення панування в повітрі до масового використання ракет і дронів. За умов переваги Китаю в чисельності та техніці Тайвань робить ставку на стримування, раннє попередження та точне ураження, а не на класичну боротьбу за повний контроль над повітряним простором.💬 Офіційні деталі проєкту залишаються обмеженими, а США не планують розгортати війська безпосередньо в центрі співпраці. Китай публічно знецінює ініціативу, заявляючи, що вона не змінить баланс сил.

🇨🇳 Сі Цзіньпін заявив про намір зробити юань глобальною резервною валютою💴 Лідер Китаю Сі Цзіньпін уперше чітко заявив про прагнення надати юаню статус глобальної резервної валюти. У коментарі, опублікованому в партійному журналі Qiushi, він наголосив, що Китай має побудувати "потужну валюту", яка буде "широко використовуватися в міжнародній торгівлі, інвестиціях і на валютних ринках та досягне статусу резервної".Сі зазначив, що для цього Пекіну необхідні "потужний центральний банк", конкурентоспроможні фінансові інституції та міжнародні фінансові центри, здатні "приваблювати глобальний капітал і впливати на світове ціноутворення". Хоча Китай давно просуває інтернаціоналізацію юаня, аналітики називають ці заяви найчіткішим формулюванням його валютних амбіцій.✏️ Коментарі з’явилися на тлі змін у світовій фінансовій системі та ослаблення долара США, що змушує центральні банки переглядати структуру резервів. "Китай відчуває зміни глобального порядку більш реально, ніж раніше", - зазначив економіст Pantheon Macroeconomics Келвін Лем, додавши, що акцент Сі відображає "нещодавні розриви у світовому порядку". 🤷‍♂️ Попри те що юань став другою валютою у світовому торговельному фінансуванні, його частка в глобальних резервах залишається незначною. "Пекін хоче, щоб юань став серйозною глобальною валютою — не для того, щоб одразу замінити долар, а як стратегічну противагу, яка обмежує вплив США", - пояснив Хан Шень Лін з The Asia Group, підкресливши, що "риторика Сі не переверне валютні ринки сьогодні, але закріплює довгостроковий зсув, який інвестори вже відчувають".

🇯🇵🇬🇧 Японія та Британія посилюють стратегічну співпрацю на тлі зростання впливу Китаю🤝 Лідери Японії та Великої Британії домовилися про нагальну необхідність поглиблення співпраці у зміцненні ланцюгів постачання критично важливих мінералів. Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі та глава уряду Британії Кір Стармер заявили про це після переговорів у Токіо, наголосивши на спільних викликах, пов’язаних із посиленням позицій Китаю.🗣 Сторони також підтвердили намір активізувати взаємодію у сферах кібербезпеки та космосу, а також провести пізніше цього року форматні консультації «два плюс два» за участі міністрів закордонних справ і оборони обох країн. Такаїчі заявила, що Токіо й Лондон мають намір вивести двосторонню співпрацю на новий рівень.⚡️🇨🇳 Японія і Британія, як близькі союзники США та члени «G7», поділяють занепокоєння щодо економічної та безпекової політики Китаю, зокрема його домінування у виробництві рідкоземельних елементів. Обидві країни також розглядають безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні та Євроатлантиці як взаємопов’язані, що відображається у спільних оборонних проєктах, включно з розробкою винищувача нового покоління разом з Італією.🤷‍♂️ Візит Стармера до Японії відбувся одразу після його поїздки до Китаю, де він говорив про стратегічне партнерство з Пекіном. У Токіо ж наголос було зроблено на поглибленні японсько-британських зв’язків, зокрема економічних, які активізувалися після виходу Британії з ЄС та її приєднання у 2024 році до Транстихоокеанського партнерства.

🇺🇸⚡️🇨🇳 Падіння генерала Чжан Юся послаблює військові контакти США і Китаю💬 Після усунення одного з найвищих китайських генералів Чжан Юся Сполучені Штати втратили важливий канал зв’язку з керівництвом Народно-визвольної армії Китаю, заявляють колишні американські посадовці та аналітики. На їхню думку, це ускладнює комунікацію між двома найбільшими військовими державами світу.🪖 Міністерство оборони КНР повідомило, що Чжан Юся, заступник голови Центральної військової ради та друга людина у військовій ієрархії після Сі Цзіньпіна, перебуває під слідством. Це найгучніша чистка у верхівці армії в межах кампанії Сі проти корупції.🤔 Для Вашингтона зникнення Чжана стало несподіванкою, оскільки він вважався ключовою фігурою для запобігання інцидентам між військами США і Китаю. Саме через нього Пекін відновив обмежені військові контакти з американською стороною після тривалої паузи, спричиненої візитом Ненсі Пелосі на Тайвань.🤷‍♂️ Чжан був одним із небагатьох китайських генералів із реальним бойовим досвідом та міг надавати Сі Цзіньпіну відносно об’єктивні оцінки можливостей армії. Його відсутність, на їхню думку, підвищує ризик того, що китайський лідер отримуватиме однобоку або надто оптимістичну інформацію.📝 У США побоюються, що без Чжана у військовому керівництві КНР зростає ймовірність стратегічних прорахунків, зокрема щодо Тайваню. Колишні американські посадовці називають його «голосом розсудливості», якого тепер бракує в оточенні Сі.🗣 Офіційний Пекін, своєю чергою, заявляє, що боротьба з корупцією лише зміцнює армію. Водночас у Вашингтоні визнають, що контакти з китайськими військовими залишаються обмеженими та дедалі менш передбачуваними на тлі трансформації керівництва НВАК.

🇨🇳🇬🇧 Стармер у Пекіні: обережне потепління у відносинах Британії та Китаю🇨🇳 Пекін цієї зими став місцем активної дипломатії, за останні місяці столицю Китаю відвідали лідери Франції, Південної Кореї, Ірландії, Канади та Фінляндії, а незабаром очікується канцлер Німеччини. Серед них - прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який став першим британським главою уряду в Китаї за вісім років.⏺ Візит став можливим після того, як Лондон схвалив будівництво великого китайського посольства, що було чутливим питанням для Пекіна. Обидві сторони розраховують обговорити нові економічні угоди, які могли б підтримати британську економіку та відновити робочі канали співпраці.👀 Китай розглядає хвилю візитів як частину дипломатичного «наступу», прагнучи позиціонувати себе стабільним і передбачуваним партнером на тлі напружених відносин Заходу зі США. Показовим став нещодавній приїзд прем’єра Канади Марка Карні, який оголосив про «нове стратегічне партнерство» з Китаєм, попри жорстку реакцію Вашингтона.❗️ Стармер, своєю чергою, наголосив, що Британія не має наміру обирати між США та Китаєм. Аналітики вважають, що Пекін не розраховує серйозно підірвати «особливі відносини» Лондона і Вашингтона, а радше прагне поступового зниження напруги.💬 Колишній «золотий вік» британсько-китайських відносин середини 2010-х років нині вважають минулим. З того часу Китай суттєво посилив свої економічні позиції, а у Британії зросли занепокоєння щодо безпеки, шпигунства та захисту технологій.🐉 Сьогодні Китай виробляє близько третини світових товарів, контролює більшість переробки рідкоземельних металів і домінує у виробництві «зелених» технологій. Це дає Пекіну значні важелі впливу, якими він неодноразово користувався у відносинах з іншими країнами.🤷‍♂️ Попри ризики, у Лондоні вважають діалог необхідним. Китай залишається третім торговельним партнером Британії, а візит має зміцнити довіру бізнесу. Повного перезапуску відносин не очікують, але обидві сторони розглядають нинішні переговори як початок повільного дипломатичного потепління.

🇯🇵 Податки й іноземці стали ключовими темами передвиборчих дебатів у Японії✏️ Політичні лідери Японії зіткнулися в дебатах у Токіо напередодні початку офіційної кампанії до виборів у нижню палату парламенту, які відбудуться 8 лютого. Основними темами стали зростання вартості життя та управління кількістю іноземних мешканців, що оголило глибокі розбіжності між партіями.📉 У центрі дискусії було зниження податку на споживання продуктів харчування. Прем’єр-міністр Санае Такаїчі пообіцяла тимчасово знизити податок із 8% до 0% на два роки, наголошуючи на посиленні ролі держави у захисті домогосподарств. Водночас опозиція критикувала відсутність чіткого плану фінансування та ризики для фінансових ринків.🤷‍♂️ Хоча всі сім партій погодилися з необхідністю зменшення податкового тиску, між ними виникли суперечки щодо масштабів і строків. Опозиційний лідер Йошіхіко Нода запропонував повне скасування податку на продукти без визначеного терміну, тоді як Такаїчі назвала ці ідеї нереалістичними та фінансово нестійкими.👀 Ще однією лінією розлому стало питання іноземних резидентів. Уряд оголосив про жорсткіші правила натуралізації та контролю за постійними мешканцями, що викликало підтримку серед консерваторів і застереження навіть у правлячій коаліції щодо ризику соціальної поляризації напередодні виборів.

Уряд та правляча партія розглядають націоналізацію військово-промислових заводів для виробництва боєприпасів, також на порядку денному — реструктуризація оборонної промисловості.Уряд та правляча партія розглядають націоналізацію військово-промислових заводів і передання їх в управління приватним компаніям для виробництва боєприпасів, щоб забезпечити стабільне постачання боєприпасів, необхідних для тривалого ведення бойових дій Силами самооборони у разі надзвичайної ситуації.Міністерство оборони вже розпочало консультації з відповідними компаніями та також враховує можливість реструктуризації оборонної промисловості. Передбачається, що цю політику відобразять у трьох документах із безпеки, які планується переглянути цього року, а також у новій стратегії розвитку оборонної промисловості.Про це повідомили кілька представників уряду та правлячої партії. Розглядається застосування моделі «GOCO» (Government Owned, Contractor Operated), за якою державні військові заводи перебувають у власності уряду, а управління ними здійснюють приватні підрядники.До Другої світової війни державні військові заводи, підпорядковані безпосередньо армії, називалися «кошьо» (工廠), і нинішня модель GOCO може розглядатися як сучасний аналог «кошьо».У червні минулого року Комітет із питань безпеки Ліберально-демократичної партії у своїх політичних пропозиціях уряду прямо зазначив про «впровадження державних кошьо».У жовтні у спільній угоді ЛДП та Японської партії відродження (Nippon Ishin no Kai) також було включено положення про «просування заходів щодо державних косьо та GOCO».軍事日本 ❁｜Military Japan ❁

🇺🇸⚡️🇨🇳 США оновили оборонну стратегію🛡 Міністерство оборони США оприлюднило Національну оборонну стратегію на 2026 рік, у якій головною метою в Індо-Тихоокеанському регіоні визначено недопущення домінування Китаю, а не заперечення чи відбиття можливого вторгнення на Тайвань. У фінальній версії документа Тайвань взагалі не згадується, на відміну від попереднього проєкту.✏️ Стратегія базується на чотирьох напрямах: захист території США, стримування Китаю шляхом «сили, а не конфронтації», розширення відповідальності союзників і партнерів, а також посилення американської оборонно-промислової бази. Документ підкреслює, що Вашингтон не прагне конфлікту з Пекіном і ставить за мету стратегічну стабільність у відносинах з КНР.❗️ У тексті наголошується, що США не мають наміру домінувати над Китаєм, змінювати його політичний режим чи принижувати країну. Натомість Пентагон обіцяє бути «реалістичним і тверезим» щодо масштабів військового нарощування КНР і підтримувати сприятливий баланс сил у регіоні, водночас розширюючи військові канали комунікації з Народно-визвольною армією Китаю.🇰🇷🇰🇵 Окремий акцент зроблено на перерозподілі відповідальності між США та союзниками. У документі зазначається, що Південна Корея здатна взяти на себе основну роль у стримуванні Північної Кореї, а роль США може бути більш обмеженою. Це може свідчити про можливе коригування американської військової присутності на Корейському півострові.🤷‍♂️ У Європі та інших регіонах союзники також мають «взяти на себе лідерство» у протидії загрозам. Стратегія підтримує новий стандарт НАТО щодо витрат на оборону на рівні 5% ВВП і закликає поширити цю вимогу на партнерів США по всьому світу, а не лише в Європі.

🌏🇺🇸🤩 Азія на дипломатичному роздоріжжі: Трамп просуває ідею «Ради миру»✉️ Адміністрація президента США Дональда Трампа запросила понад десяток країн Азійсько-Тихоокеанського регіону увійти до новоствореної «Ради миру» щодо Гази. 👀 Постійне членство передбачає фінансовий внесок у розмірі 1 млрд доларів США, а сам Трамп очолить орган із правом вето. Формально рада має опікуватися післявоєнним врегулюванням у Газі, однак у Вашингтоні не приховують наміру поширити її мандат і на інші конфлікти.💬 До переліку запрошених увійшли, зокрема, Японія, Індія, Китай, Австралія, Південна Корея, В’єтнам, а також країни Центральної Азії. Казахстан і Узбекистан уже погодилися на участь, що збігається з посиленням інтересу США до Євразії. 🇻🇳 В’єтнам також прийняв запрошення, дотримуючись традиційної політики стратегічного балансування.🤷‍♂️ Водночас низка ключових держав вагається. В Індії ініціативу критикують за відсутність чіткого курсу на дводержавне вирішення палестинського питання та за виклик системі ООН, яку Нью-Делі вважає основою міжнародного порядку. Франція вже відмовилася від участі, після чого Трамп пригрозив їй торговельними санкціями, що лише посилило занепокоєння союзників.🤡 Ідея «Ради миру» вписується у ширший курс Трампа на демонтаж традиційного багатостороннього порядку на тлі глобальної нестабільності та стратегічного суперництва з Китаєм. Водночас сумніви викликає ефективність нового органу, який ризикує відтворити ті самі геополітичні розколи, що паралізують діяльність ООН.

👋 Доброго вечора шановні! 🇯🇵🚀 Прогулюючись сьогодні біля океану прийшло до мене натхнення зробити новий довгочит про морське озброєння і тут якраз вчасно на The War Zone виходить стаття про новий проєкт далекобійної протикорабельної ракети Міністерства оборони Японії під назвою "New SSM" (ну принаймні його так називають)✏️ Стисло:"New SSM" вже привернула увагу завдяки незвичному маневру на завершальній ділянці польоту - спіралеподібному обертанню, покликаному ускладнити перехоплення системами ближньої оборони. Кадри з таким маневром з’явилися в офіційному відео Агентства з питань закупівель, технологій і логістики Міноборони Японії, а головним підрядником проєкту є Kawasaki Heavy Industries. Роботи над ракетою тривають із 2023 року на тлі зростання регіональної напруженості, насамперед через Китай.Нова розробка є дозвуковою ракетою з турбовентиляторним двигуном і елементами малопомітної конструкції, призначеною для запуску з суші, моря та повітря. Її заявлена дальність має перевищувати можливості нинішніх японських ПКР, зокрема Type 12, а система наведення поєднує супутникову навігацію з багаторежимним самонаведенням на фінальному етапі. Окремий акцент зроблено на підвищеній живучості ракети в умовах насиченої протиповітряної оборони та складної прибережної обстановки.Водночас проєкт розглядається не лише як окрема ракета, а як основа для цілого модульного сімейства ударних і допоміжних систем, включно з варіантами для ударів по наземних цілях чи виконання розвідувальних і допоміжних завдань. Така платформа розширює оперативні можливості Сил самооборони Японії та вписується в ширший курс Токіо на посилення стримування у Східній Азії, зокрема в контексті безпеки навколо Тайваню. Серійне розгортання ракети попередньо планується з 2027 року.🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!⏱ Час на прочитання: +-7-9 хв.💵 А більше довгочитів на тему геополітики, економіки, дослідження конфліктів в Азії ви можете прочитати на моєму патреоні. Ну, там також є частинка мого життя