Сьогодні хочеться поділитися, як я думаю про конкуренцію.На перший погляд, здається, ніби нас наймають за наші здібності, експертизу та здатність впоратися з поставленими завданнями.Це велика омана.Насправді, нас наймають за відчуття, що ми впораємося з поставленими завданнями.Досвід і навички мають значення, проте в наймі перемагають не ті, хто має найбільше досвіду, а ті, хто найкраще вміє його продати. Те, як ми презентуємо себе на всіх етапах хайринг-процесу, набагато важливіше за те, який досвід ми маємо.Ваша реальна здатність впоратися стане зрозумілою лише під час випробувального терміну.(Це не означає, що про досвід варто брехати. Рано чи пізно, вас все одно викриють, і наслідки вам не сподобаються.)Таким чином, я переслідую під час хайрінгу дві мети:1. Зрозуміти, за яких умов я готовий прийняти офер від цієї компанії.2. Виграти конкуренцію за цю позицію з іншими кандидатами на найкращих для мене умовах.Найчастіше ми не знаємо, з ким конкуруємо за позицію. Проте є чимало речей, на які ми можемо вплинути, незалежно від того, з ким конкуруємо. Це нагадує набір очок у грі.Я думаю про кожен етап процесу найму як про можливість набрати якомога більше очок.Попадання в очікування дає певну кількість очок. Перевершення очікувань винагороджується краще. Відсутність релевантного досвіду або вищі зарплатні очікування призводять до їхньої втрати.Головне, щоб у підсумку їх було більше, ніж у інших кандидатів.Наступні кілька дописів будуть про можливості, що виникають на різних етапах хайрінг-процесу.