📍 Кримінальний та адміністративний щит для арбітражних керуючих: законопроєкт № 15217 вводить штрафи за ігнорування запитів та захист від тиску ⚖️📉У Верховній Раді України на розгляді перебуває резонансний законопроєкт № 15217, покликаний системно посилити правовий та фізичний захист арбітражних керуючих. Як повідомляє «Судово-юридична газета», документ запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний вплив, погрози чи знищення майна розпорядників майна, ліквідаторів та керуючих реструктуризацією, а також жорсткі адміністративні санкції для посадових осіб, які ігнорують або фальсифікують відповіді на їхні офіційні запити.Необхідність реформи викликана колосальним правовим дисбалансом. Відповідно до статей 12 та 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), арбітражні керуючі наділені найширшими повноваженнями: вони мають право витребовувати конфіденційні дані з державних реєстрів, отримувати банківські виписки про рух коштів боржника та його сім’ї. Проте чинне законодавство досі не передбачало жодної відповідальності за протидію їхній діяльності, що робило фахівців беззахисними перед тиском тіньових бенефіціарів та корумпованих чиновників.🏗 Нові інструменти впливу: кримінальні статті та адмінштрафи за КУпАПЗаконопроєкт № 15217 пропонує дворівневу модель захисту арбітражних керуючих, прирівнюючи їх за статусом до правоохоронців, державних та приватних виконавців:В межах адміністративної реформи пропонується суттєво розширити дію статті 212-3 КУпАП, встановивши фінансові санкції для посадових осіб за:неправомірну відмову у наданні інформації на запит арбітражного керуючого;несвоєчасне або неповне надання документів;надання завідомо недостовірних даних.💰 Розмір фінансових санкцій: Штраф для чиновників та менеджерів підприємств за ігнорування запитів пропонується встановити на рівні від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн). 📋 Системні недоліки та зони ризику, що потребують доопрацюванняПопри високу актуальність, парламентські аналітики та Комітет ВРУ звернули увагу на низку суттєвих недоліків у тексті документа, які порушують вимоги Закону «Про правотворчу діяльність» та принципи правової визначеності:Термінологічна невизначеність: У КК України вводиться новий суб'єкт — «арбітражний керуючий», проте в тексті немає його чіткого законодавчого визначення або прямого відсилання до КУзПБ, що може спровокувати плутанину в судах. Пропонується усунути це через окрему примітку до статей.Потреба у деталізації складів злочинів: Для уникнення двозначностей пропонується викласти ч. 1 ст. 343 КК (вплив з метою перешкоджання виконанню обов'язків) та ч. 1 ст. 347 КК (умисне знищення або пошкодження майна арбітражного керуючого чи його близьких родичів) у нових, максимально чітких редакціях.Процесуальний розрив із КПК України: Чинний Кодекс про банкрутство вимагає від правоохоронців негайно повідомляти Мін'юст та саморегулівну організацію у разі затримання арбітражного керуючого або вручення йому підозри. Проте у Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) України такі норми відсутні. Експерти вимагають синхронізувати КПК та зобов'язати органи інформувати Національну асоціацію арбітражних керуючих про всі заходи забезпечення кримінального провадження.💡 РезюмеЗаконопроєкт № 15217 є фундаментальним інструментом для очищення та підвищення прозорості інституту неплатоспроможності в Україні. Запровадження реального кримінального захисту для арбітражних керуючих та введення штрафів за ігнорування їхніх запитів дозволить ліквідувати кабінетне саботування та прискорити виявлення прихованих активів боржників, що безпосередньо вплине на наповнення держбюджету. Водночас для недопущення процесуального хаосу та забезпечення системності правосуддя, Верховна Рада має терміново усунути виявлені недоліки, повністю синхронізувавши норми ККУ та КУпАП із КПК України та профільним Кодексом з процедур банкрутства.