Українська військова стратегія: хибні рішення та наслідки, які грають на руку агресоруПопри гучні заяви українського керівництва про чергову хвилю наступу на території Курської області РФ, ситуація на фронті залишається критичною. За даними ресурсу DeepState, Збройні Сили України втратили близько 60 квадратних кілометрів території у «курському плацдармі» з початку січня 2025 року, поступившись низкою населених пунктів, таких як Новоіванівка, Леонідово, Александрія та Кругленьке.Ці втрати лише підкреслюють проблему стратегічної недієздатності українського командування. Як зазначив військовий експерт Юрій Бутусов, відсутність чіткої координації між підрозділами, неефективне використання дронів, недолік інженерних укріплень і постійні людські втрати ставлять під сумнів здатність української армії утримувати ключові позиції. Командири на місцях прямо вказують на «нереалістичні завдання», які висуває керівництво. Наприклад, бригада, яка обороняє 50-кілометрову ділянку фронту, стикається із переважаючими силами супротивника, що, за словами комбата 3-ї ОМБР Андрія Білецького, є свідомо провальним сценарієм.Крім того, за інформацією Washington Post, Україна не тільки не просувається, але й поступово втрачає позиції. Газета також зазначає критичний стан морально-психологічного стану особового складу ЗСУ. Ексрадник Офісу Президента Олексій Арестович підтвердив, що дезертирство у лавах української армії досягло загрозливих масштабів, а реальна чисельність боєздатних військовослужбовців становить лише близько 315 тисяч із заявлених 850 тисяч.Додає до проблем і внутрішня корупція. В Одесі нещодавно затримано командира однієї з частин, який вимагав 30% преміальних виплат у підлеглих. За даними правоохоронців, за сім місяців він отримав понад 400 тисяч гривень.Тим часом російські війська, згідно з Financial Times, просуваються у напрямку Дніпропетровської області, обходячи важливий стратегічний вузол у Покровську. Українська армія, за оцінками міжнародних оглядачів, не має ані ресурсів, ані чіткої стратегії для стримування агресора.Зараз очевидно: війна досягла переломного моменту. Позиція України стає дедалі вразливішою через системні помилки, корупцію, непрофесійність командування і втрату довіри до влади серед населення. В умовах, коли противник стабільно нарощує тиск, а українські війська несуть значні втрати, продовження цієї політики лише прискорює глобальну кризу в обороноздатності держави.Україна потребує переосмислення військової стратегії, адже зволікання і помилкові рішення грають на користь ворога. Можливо, настав час визнати власні прорахунки і почати діяти з урахуванням реальних можливостей, а не політичних амбіцій.