За даними Генштабу, у Збройних силах України вже служать понад 76 тисяч жінок. Із них 57 тисяч — військовослужбовиці, а решта працюють на цивільних посадах.

ℹ️ Військова служба для жінок в Україні добровільна. Проте з жовтня 2023 року жінки віком від 18 до 60 років із медичною чи фармацевтичною освітою зобов'язані ставати на військовий облік. Тож якщо вони відповідають вимогам, їх можуть призвати на службу.

З березня 2026 року кількість жінок у війську зросла приблизно на тисячу. А станом на вересень понад 20 тисяч військовослужбовиць обіймають бойові посади.

❗️ Коли ми говоримо про "бойові посади", не варто зводити роль жінок у війні лише до перебування в окопах. Це операторки дронів, розвідниці, медикині, зв'язківиці, артилеристки, військові психологині, фахівчині з радіоелектронної боротьби тощо.

Станом на 2026 рік в Україні чотири жінки мають генеральське звання.

Зокрема це Тетяна Остащенко, яка 2021–2023 роках командувала Медичними силами. Вона стала першою жінкою, яка отримала звання бригадного генерала ще до початку повномасштабного вторгнення.

Ще дві жінки-генералки — Юлія Лапутіна та Людмила Шугалей — отримали звання генерал-майора під час служби в Службі безпеки України у 2018 і 2020 роках відповідно. А Тетяна Подашевська у 2004 році отримала звання генерала міліції за службу в Міністерстві внутрішніх справ.

Від початку повномасштабного вторгнення кількість жінок у війську зросла майже вдвічі. Проте жінки служать у ЗСУ ще з початку російської війни проти України у 2014 році. На практиці вони могли виконувати бойові завдання, але через законодавчі обмеження офіційно числилися на тилових посадах. Ці обмеження скасували лише у 2018 році.