Повідомлення telegram каналу - @imaranotia

#вирізки
Хаким Бей. Автономные зоны: временные и постоянные. — СПб.: CHAOSSS/PRESS, 2020 — 347 с.
Почавши читати новий збірник есе Хакіма не можу не відзначити, наскільки неочікуваним стало перше ж з них, а саме «ХАОС: дацзибао онтологічного анархізму». Либонь, читаючи текст я відчув того самого Хакіма, якого уявляв собі десь далеко в голові, справжнього радикала. Індивідуаліст йде вперед напролом, кидаючи виклик сучасному світу, намагаючись змусити людей задуматися над всіма їхніми можливостями. Точніше кажучи, над всім ХАОСом, що вони можуть і мають робити при житті. Істинно так, люди здатні не тільки на голосування за гречку та мракобісся де головним в житті є гроші, як полюбляли й полюбляють казати досі окремі індивіди. Будь то європейці чи туземці — ми здатні на великі справи та маємо особливі, Інакші уявлення про світ один в одного. Не існує правильних чи неправильних речей. Ніхто не в праві визначати істину. Ми пануємо над нею.
Буду неймовірно щасливим, якщо колись вийде змусити (в добровільному порядку, або бодай частинно 🌚) європейців та Інших змінити свою думку та відношення стосовно туземських суспільств Південної півкулі. Хоча, правильніше буде сказати, що багатьом було б добре змінити своє відношення до людей, які не є безнадійними, якби то наївно в деякому роді не звучало. Зрештою, всі ми підвладні ХАОСу, ми створюємо ХАОС і є ним водночас. Будь то європейці, що відрубають голови на гільйотинах в ім'я Просвітництва, або Амазонці з антропофагією, які в ім'я знань про самих себе пожирають ворогів.