Джокер: Божевілля на двох (2024)Навіть не згадаю, коли востаннє бачив, щоб в сучасних фільмах стільки курили. Несподівано вони вирішили зробити дуже мета-мюзикл про кризу ідентичності. Нарешті Артур щасливий, поки не розуміє, що всім потрібен тільки його вигаданий яскравий образ, а не він сам. Сумно. Сама ідея цікава, але фільм написаний не захопливо, радше прісно, а сцени знущання надто натуралістичні. Насправді, кіну б більше пасувало, якби воно було б саме про Гарві Дента, що веде суд над маніяком та іконою одночасно. І щоб фільм розмірковував як працює судова система і людське сприйняття жертви. Також весь фільм чекав, що Харлі виявиться якоюсь знайомою Де Ніро і типу вона навмисно підштовхувала Артура завалити слухання. Чекав, що музичні номери будуть змістовнішими. Але під кінець з оцим Джеромом склалося враження, що це як "Матриця 4" просто саботаж, щоб припинити франшизу, яка мала б закінчитися ще на першому фільміВсе ще багато гарної кінематографії, але вже ні про що.#ікотікаподивився