Чому нам складно зрозуміти голлівудські рейтинги?

Бувало таке: дивишся фільм, у якого на IMDb стоїть висока оцінка — умовні 7 чи 8 балів, а за твоїми відчуттями там максимум 6? Виявляється, вся справа в нашому культурному коді. По-перше, в американському коді закладена концепція «емоційної арки» з обов’язковим катарсисом. Для них круте кіно — це те, що змушує глядача почуватися натхненним. Навіть найжорсткіша трагедія має нести меседж надії. У нас же все інакше. Наш код історично прошитий важким екзистенційним драматизмом. Тому голлівудський «хепі-енд» ми часто сприймаємо як фальш. Нам здається, що фільм «недотиснув» глибину, якщо в кінці все занадто зрозуміло і правильно. По-друге, сучасні нагороди Голлівуду — це не тільки про мистецтво, а й про соціальний маніфест. Для західного критика репрезентація меншин чи обговорення історичних травм — це прямий критерій якості. Фільм отримує високі бали за те, що він «важливий для суспільства прямо зараз». Ми ж зазвичай оцінюємо фільм як ізольований витвір мистецтва. Тому, коли контекст нам не близький, ми бачимо в цьому лише «повісточку», яка заважає творчості. Ну і мій улюблений пункт — міфологія успіху. В основі майже кожного голлівудського сценарію лежить міф про героя, який попри все перемагає. Це код переможця. У нашому ж культурному коді значно більше співчуття викликає «зайва людина» або герой, який програє системі, але зберігає гідність. Персонаж, який в кінці стає мільйонером або рятує світ, часто зчитується нами як занадто «пластиковий». Зрештою, наше сприйняття — це просто про різні налаштування системи «свій-чужий». І це цілком нормально.#думи #кіно