iPress | Міжнародна преса українською

Найновіша стара технологія у війні. Повітряні кулі повертаються. Головне з публікації Wall Street Journal:Від війни росії проти України до Тихого океану – повітряні кулі повертаються завдяки високотехнологічним інноваціям у сенсорах, автономності та матеріалах. Ці недорогі системи можуть вести розвідку, з'єднувати комунікаційні мережі та транспортувати вантажі. Вони майже не помітні для радарів і можуть підніматися вище за передавачі РЕБ, які виводять з ладу інші повітряні платформи.Вони також можуть нести зброю, зокрема одноразові ударні дрони, і долати тисячі кілометрів, щоб уражати віддалені цілі, завдаючи руйнувань і сіючи страх далеко від лінії фронту. Військові вже звертають на це увагу. Висотні повітряні кулі планують використати під час навчань армії США у Неваді та в різних країнах Європи у квітні; також військові готуються випробувати рої повітряних куль у Тихому океані наприкінці цього року. Європейські союзники тестують повітряні кулі для різних військових завдань.Тим часом росія та її союзники – від Білорусі до Північної Кореї – використовували повітряні кулі для залякування і дестабілізації своїх сусідів.Але жодна країна не просунула використання повітряних куль так далеко, як Україна: їх застосовують для сміливих ударів углиб росії, а також для розвідки, транспортування й приманки. Київ, якому бракує фінансових ресурсів та доступу до достатньої кількості сучасного озброєння, звернувся до повітряних куль як до недорогого резервного варіанта з асиметричною перевагою завдяки місцевим вітровим умовам. Україна почала використовувати повітряні кулі невдозі після вторгнення росії: щоб скидати бомби чи гранати й виснажувати російську оборону, а також переносити вантажі, які на радарі виглядали як бойові літаки. У 2024 році Україна почала застосовувати повітряні кулі – часто від американських постачальників – як платформу для доставки невеликих дронів-камікадзе, що самостійно наводяться на точну ціль.За словами обізнаних осіб, таке поєднання дало змогу завдавати ударів углиб російської території, націлюючись на нафтові родовища та нафтопереробні заводи, морські термінали та залізничну інфраструктуру, послаблюючи економіку країни.Торік українські сили використовували повітряні кулі для атак на російські НПЗ, а також на Москву і Рязань. У грудні повітряні кулі застосовувалися для доставки ударних дронів до Москви, через що тимчасово закривали основні аеропорти.Як відомо кожній дитині, повітряні кулі залежать від вітру. В Україні переважають західні вітри, тож повітряні кулі природно рухаються у бік росії. Оператори стверджують, що поєднання штучного інтелекту з точнішими прогнозами погоди спростило ураження віддалених цілей і підвищило точність. Повітряні кулі піднімаються й опускаються за допомогою вентиляційних отворів або пропелерів, щоб знайти потрібні повітряні потоки.Сучасні висотні повітряні кулі відкрили нову зону повітряної переваги – вище за дрони і винищувачи, але нижче за супутники. Ці кулі можна скласти до розміру наплічника; вони оснащені легкими камерами та іншими датчиками і працюють на сонячній енергії, використовуючи матеріали, що поглинають сонячні промені, або невеликі сонячні панелі. Вони можуть самостійно коригувати курс, а оператори можуть завантажувати оновлення програмного забезпечення, щоб змінювати завдання кулі.Компанія Planetfall, що базується у Великій Британії та Німеччині, розробила ударні дрони, які скидаються з її повітряних куль на висоті 100 000 футів (близько 30 км), де низькі температури та розріджене повітря завдають серйозної шкоди звичайним дронам. Після скидання безмоторні БПЛА можуть вражати ціль майже вертикально, що робить їх практично неможливими для перехоплення; додатковою перевагою є відсутність радіозв’язку або теплового сліду від двигуна, які могли б їх викрити. Компанія має контракти на дослідження і розробки з британською армією, а Україна вже використовувала її системи.

ШІ-переполох на ринку акцій. Нова стратегія Волл-стріт – скидати акції, що потрапили під приціл ШІ. Головне зі статті Bloomberg:На Волл-стріт зросли побоювання щодо штучного інтелекту, і вони й далі тиснуть на акції компаній, які ризикують опинитися в невигідному становищі, від невеликих виробників програмного забезпечення до великих компаній з управління активами.Останній розпродаж був спровокований інструментом податкової стратегії, запровадженим маловідомою стартап-компанією Altruist Corp. Сприйнята загроза призвела до падіння акцій Charles Schwab Corp., Raymond James Financial Inc. та LPL Financial Holdings Inc. на 9% і більше за останні два дні, а також позначилася на європейських компаніях.Для деяких акцій це було найглибше падіння від часів кризи на ринку, спричиненої торговельною війною у квітні. Але це був лише найсвіжіший приклад підходу "спочатку продай, потім став запитання", який швидко поширився з появою нових продуктів, створених завдяки сотням мільярдів доларів, вкладених у ШІ. Це посіяло занепокоєння щодо того, як ця технологія може перевернути цілі галузі.Протягом останніх кількох років прогрес у сфері ШІ був у центрі уваги Волл-стріт, а акції технологічних компаній лідирували. У міру того як зростання цін на акції досягало рекордних рівнів, не вщухали суперечки: чи це бульбашка, яка ось-ось лусне, чи поштовх до буму продуктивності, який перетворить американський корпоративний сектор.З початку минулого тижня поява низки продуктів на основі ШІ спричинила кардинальні зміни. Замість того, щоб зосередитися на виборі переможців, інвестори намагаються уникати купівлі акцій компаній, які мають хоч найменший ризик бути витісненими з ринку.Вже певний час індустрія програмного забезпечення переживає занепокоєння щодо штучного інтелекту. Минулого тижня це занепокоєння почало поширюватися на інші сектори, коли нові інструменти від Anthropic PBC спричинили значне падіння акцій у секторах програмного забезпечення, фінансових послуг, управління активами та юридичних послуг.Подібні побоювання вплинули на акції американських страхових брокерів у понеділок після того, як онлайн-ринок Insurify представив новий застосунок, який використовує ChatGPT для порівняння тарифів на автострахування. У вівторок наступною жертвою стали акції компаній з управління активами, які впали через продукт Altruist під назвою Hazel, що допомагає фінансовим консультантам персоналізувати стратегії для клієнтів.Компанії, що займаються штучним інтелектом, такі як OpenAI та Anthropic, зробили значний прорив у галузі розробки програмного забезпечення, випустивши продукти, які допомагають розробникам оптимізувати процес написання та налагодження коду. Це викликає занепокоєння щодо впливу на виробників традиційного програмного забезпечення. У середу французька компанія-розробник програмного забезпечення Dassault Systemes впала на 22% після того, як опублікувала результати, які, за словами аналітиків JPMorgan Chase & Co., були "гіршими, ніж навіть найпесимістичніші прогнози", що посилило побоювання, що компанія постраждає від конкуренції з боку штучного інтелекту.Проте залишається багато питань щодо того, як ця технологія буде впроваджуватися в міру просування компаній, що займаються штучним інтелектом, в інші галузі. Наприклад, банківська сфера періодично стикалася з викликами з боку криптовалют, електронних послуг та інших технологій, які зрештою не змогли похитнути її домінуюче становище.

Новий підхід США до Китаю. Чотири фатальні проблеми, які можуть зруйнувати стратегію. Головне з публікації Хела Брендса:Телефонна розмова між Трампом і Сі Цзіньпіном, що відбулася минулої середи, знаменує початок року інтенсивної дипломатії між двома лідерами із можливими зустрічами в Пекіні, Вашингтоні та інших містах. У 2025 році китайсько-американські відносини почалися з пострілів і закінчилися перемир'ям. Трамп запровадив мита в День визволення. Пекін відповів дзеркальними митами та посилив контроль за експортом рідкісноземельних металів. Торговельна війна то спалахувала, то згасала і завершилася перемир'ям у жовтні, коли два лідери зустрілися в Південній Кореї. Але перед цим Трамп почав скасовувати американський контроль за експортом напівпровідників, що для більшої частини світу створило враження: поступився саме Вашингтон, а не Пекін.Теоретично стратегія США у 2026 році має поєднувати жорсткі та м'які заходи. Представники адміністрації приватно стверджують, що Трамп використовуватиме особисту дипломатію для збереження стабільних відносин, виграючи час для зміцнення ланцюгів постачання рідкісноземельних металів. Розрив між США та Китаєм можливий, але бажано за розкладом та на умовах Америки.Вашингтон пом’якшив риторику щодо Тайваню та інших гарячих точок Тихоокеанського регіону. Водночас він домігся значного збільшення військових витрат союзників, схвалив рекордні угоди про постачання зброї Тайваню та в інший спосіб зміцнив позиції США.На думку американських чиновників, продаж сучасних напівпровідників може посилити вплив США, утримуючи Китай у залежності. Це також зменшить ризик того, що технологічний тиск з боку США спровокує передчасне військове протистояння. Проте якщо придивитися, виявляються чотири потенційно фатальні недоліки.По-перше, хоча підхід Трампа здається цілісним у теорії, на практиці помітні неузгодженості. Якщо США готуються до конфлікту, то продаж передових чипів Nvidia H200, які китайська армія може використати і боротьбі з американськими військами, є божевіллям. Якщо ці чипи допоможуть Китаю прискорити розвиток штучного інтелекту, обійшовши конкурентні бар’єри, це підірве асиметричну перевагу США.По-друге, небезпеки, що накопичувалися протягом тривалого часу, не зникнуть найближчим часом. Угоди Трампа щодо критично важливих мінералів є багатообіцяючими, але, ймовірно, знадобиться кілька років, щоб істотно зменшити залежність від Китаю. Пекін не буде просто спостерігати, як США нарощують свою міць. Він може погрожувати поновити контроль над рідкісноземельними елементами, якщо Трамп не скоротить експортний контроль або не призупинить продаж зброї Тайваню.По-третє, підхід Трампа ризикує залишити союзників і партнерів у скрутному становищі. Команда Трампа надала Японії лише мляву публічну підтримку після того, як прем'єр-міністр Санае Такаїчі викликала гнів Пекіна. Поза Азією односторонні протекціоністські імпульси Трампа перешкоджають глобальній демократичній співпраці, необхідній для протистояння економічній потужності Китаю.Нарешті, незрозуміло, чи інші глобальні кризи, на які реагує Трамп, зміцнять чи послаблять його позиції у відносинах із Пекіном. Захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро стало сильним ударом по китайському впливу в Латинській Америці; повторне розгромлення Ірану може паралізувати стратегічного партнера Пекіна на Близькому Сході. Зосередження уваги Організації Північноатлантичного договору на безпеці в Арктиці одного дня може стримати просування Пекіна на Північ.Втім наразі погроза Трампа приєднати Гренландію до США призвела до безглуздого і контрпродуктивного розколу в трансатлантичному альянсі. І чим більше Пентагон зосереджується на державах-ізгоях, тим менше уваги приділяється великим конкурентам: авіаносна ударна група, яка зараз загрожує Ірану, була виведена з Південно-Китайського моря.

Тиждень брехні Трампа. Як "гуманітарна пауза" стала прикриттям масованих ударів росії по Україні. Дещо з огляду Філліпса О'Брайена:Минулого тижня росіяни змінили тактику. Протягом попередніх місяців вони готувалися до регулярних масштабних ракетно-дронових атак кожні 10 днів, чергуючи їх із рейдами, в яких переважно застосовувалися БПЛА. Така тактика значною мірою стала можливою через повільне постачання США засобів протиповітряної оборони для України і допомогла росії завдати значної шкоди енергетичній та опалювальній інфраструктурі.Насправді, в найближчі тижні час працюватиме проти цієї кампанії. Хоча в Україні це, ймовірно, не відчувається, зима закінчиться, і температура підніметься. Усвідомлюючи наближення весни, росіяни явно вирішили змінити тактику. Замість того щоб готуватися до однієї великої атаки кожні кілька днів, вони вирішили витратити трохи більше часу і накопичити значний запас засобів, необхідних для проведення двох великих ударів за короткий проміжок часу.Вони за короткий час здійснили масові удари по низці об'єктів опалення та енергетики по всій Україні. Це були дуже потужні атаки, під час яких також широко застосовувалися балістичні ракети, що стало новим викликом для української ППО.Якби будь-яке велике місто Європи чи США було атаковане 42 ракетами і 60 безпілотниками, його інфраструктура, ймовірно, не змогла б із цим упоратися. Це лише попередження.Це був добре продуманий воєнний злочин. Це й пояснює, що саме відбувалося, коли Трамп говорив про те, що путін обіцяє не атакувати українські теплоелектростанції. путін просто накопичував зброю для найбільшого подвійного удару війни, а Трамп подавав це як певний гуманітарний жест.І Трамп безсоромно збрехав. Він повторив цю брехню у понеділок минулого тижня (за кілька годин до першої атаки) і створив враження, ніби гуманітарна пауза путіна все ще діє. Лише після того, як ракети впали, Трамп відступив і сказав, що насправді обіцянка втратила чинність тієї ж ночі.Отже, президент США був спільником і пропагандистом російського диктатора, коли путін нарощував сили, необхідні для початку того, що можна назвати найбільшим російським воєнним злочином на сьогодні. Мабуть найтривожнішим є те, що Зеленський визнав: США і росія під час переговорів домовлялися про майбутнє України, не обговорюючи це з українцями. Ось його цитата з цього приводу: "Ми чітко показуємо, що Україна не підтримає навіть можливі домовленості між сторонами про нас без нас".Той факт, що українці публічно визнають, що Трамп і путін ось-ось укладуть угоду щодо України без участі України, свідчить про те, наскільки сильно вони занепокоєні. Вони відмовляються від удаваної довіри до США і шукають підтримки в майбутніх переговорах. І підтримка, якої вони прагнуть, – від Європи. Чи відреагують європейці й звернуть на це увагу, ще невідомо. Але те, що Зеленський виклав за останні кілька днів, є серйозним викликом, який європейські лідери повинні бути готові прийняти. США і росія вирішують важливі питання щодо майбутнього Європи, а європейці не сидять за столом переговорів. Якщо це не закінчиться найближчим часом, Європа опиниться в ролі спостерігача у формуванні свого власного майбутнього.Минулого тижня була ще одна величезна брехня щодо купівлі Індією російської нафти. США та Індія розробляють нову торговельну угоду, і умови вже узгоджуються. Коли Трамп оголосив, що обидві сторони близькі до угоди, він додав, що в рамках цієї угоди індійці пообіцяли припинити купувати російську нафту. Це була брехня. Через два дні індійці опублікували повний текст угод, досягнутих на той момент між США та Індією. У ньому немає жодного слова про те, що Індія припинить купувати російську нафту, замінить такі закупівлі на американську нафту тощо. "Індія має намір придбати енергопродуктів, літаків та авіаційних запчастин, дорогоцінних металів, технологічної продукції та коксівного вугілля з США на суму 500 мільярдів доларів протягом наступних п’яти років".

Повітряна війна. Як це працює. Частина 5. Дещо з допису Тома Купера:Раніше цей літак мав позначку "21 Blue": він належав до 299-ї бригади тактичної авіації ПС ЗСУ. 7 лютого 2024 року ним керував полковник Владислав MAGIC Риков – ветеран 384 бойових вильотів від лютого 2022 року.Через кілька хвилин після зльоту літак був уражений ракетою класу "повітря-повітря" великої дальності Р-37М, випущеною винищувачем Су-35С ВКС.Відео швидко поширилося у соцмережах, викликавши безліч запитань. Найважливіші з них були такими: "Як це могло статися?", "Р-37M має активне радіолокаційне наведення: пілот Су-25 мав отримати попередження... Чому Риков не спробував ухилитися?", а також "Де ж F-16, Mirage... Gripen, Rafale...?"Насправді такий повільний літак, як Су-25, не має шансів уникнути ураження: навіть якщо пілот отримає попередження вчасно, цей тип літака не має необхідної швидкості, щоб вийти за межі зони ураження ракети, що наближається. Чому росіяни літають так багато?Адже саме в цьому полягає мета ВКС: підтримувати власні сухопутні та морські сили, захищаючи їх від повітряних сил противника (та надаючи їм вогневу підтримку у вигляді власних авіаударів). росіяни знають: якщо вони припинять, ПС ЗСУ літатиме ще частіше і бомбитиме їхні сухопутні війська, завдаючи їм ще більших втрат, ніж ті, яких вони вже зазнають. Тому вони мусять літати так само інтенсивно.Можна сказати, що ні росіяни, ні українці не "славляться" польотами у погану погоду. Проте це не означає, що всі польоти "автоматично" припиняються, щойно погода псується, як це часто буває взимку. Особливо росіяни мають свободу літати буквально "над" поганою погодою: їм не потрібно турбуватися про загрозу того, що якийсь український перехоплювач вразить їх з відстані 150-200 км чимось на кшталт Р-37М, адже українці просто не мають таких ракет "повітря-повітря". Дійсно, сьогодні українці мають лише невелику кількість ракет "земля-повітря" (ЗРК), здатних досягати відстані понад 100 км.Можна стверджувати, що купчасто-дощові хмари можуть підійматися на висоту до 21 000 м, але рідко піднімаються вище 12 000 м – саме на такій висоті зазвичай літають російські літаки нна кшталт Су-34 і Су-35. Ось чому ця "свобода дій" працює на користь росіян.Тому питання навіть не в тому, чи попередило командування Рикова про присутність російського перехоплювача десь попереду. Майже напевно попередило. Адже росіяни постійно перебувають у цьому районі – 24 години на добу, 7 днів на тиждень, незалежно від погоди чи часу доби.Проте Риков продовжив свою місію.Чому?Тому що пілоти винищувачів не навчені тікати, щойно з'являється загроза, а навчені "пробиватися" крізь проблему і/або обходити її. Їх навчають (а точніше – індоктринують) зберігати спокій, летіти низько, шукати укриття за природними перешкодами (навіть коли їх майже немає) або уникати вогню противника іншими засобами. Дійсно, можна бути впевненим на 1015%, що Риков стикався з подібними умовами і загрозами "принаймні кілька десятків разів" під час своїх 384 попередніх бойових вильотів і щоразу виходив сухим з води. По ньому, мабуть, запускали щонайменше десяток, а то й кілька десятків ракет Р-37, Р-77, "Бук", С-300, С-400 та подібних. Тож чому він мав очікувати, що його 385-й виліт буде іншим?Можна бути впевненим на 1016%, що Риков не летів сам. Зовсім сам. ... кожна така атака "одного" винищувача-бомбардувальника ПС ЗСУ підтримується кількома системами радіоелектронної боротьби (передусім наземними), операціями наземних і повітряних приманок (таких як ADM-141) та літаками прикриття. На початку 2024 року такими літаками прикриття зазвичай були МіГ-29 та/або Су-27, але цього, як правило, вистачало: ПС ЗСУ втратила менше десятка винищувачів за весь той рік, хоча здійснила щонайменше десяток тисяч бойових вильотів.Інакше кажучи: з точки зору Рикова, шанси "все ще були на його користь".На жаль, "таке буває", і цього разу все пішло не так, як він звик або очікував. Такою є природа життя кожного військового пілота.

🇺🇸🇨🇳 Дональд Трамп заявив, що провів «довгу і ґрунтовну» телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном.«Я щойно завершив чудову телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном. Це був довгий і ґрунтовний дзвінок, під час якого обговорювалося багато важливих тем, включаючи торгівлю, військові питання, мою квітневу поїздку до Китаю (якої я дуже чекаю!), Тайвань, війну між Росією та Україною, поточну ситуацію з Іраном, закупівлі Китаєм нафти і газу у Сполучених Штатів, розгляд Китаєм можливості додаткових закупівель сільськогосподарської продукції, включаючи збільшення обсягу сої до 20 мільйонів тонн у поточному сезоні (на наступний сезон вони вже взяли зобов'язання на 25 мільйонів тонн!), постачання авіаційних двигунів та багато інших питань — все у виключно позитивному ключі! Відносини з Китаєм і мої особисті відносини з головою Сі — надзвичайно хороші, і ми обоє розуміємо, наскільки важливо зберігати їх такими. Я вважаю, що протягом наступних трьох років мого президентства буде досягнуто багато позитивних результатів, пов'язаних з головою Сі і КНР», — зазначив президент США. Підписатись на iPress

В орбіті путіна. Криптополітика Джеффрі Епштейна і Пітера Тіля. Головне з публікації Byline Times: В електронному листі 2013 року Джеффрі Епштейн повідомив старшому раднику Дерипаски та заступнику міністра економічного розвитку росії Сергію Бєлякову , що замість того, щоб просто копіювати Кремнієву долину та наздоганяти Microsoft, Apple і Google, росія може "перескочити глобальну спільноту, переосмисливши фінансову систему ХХІ століття" за допомогою нового виду грошей та механізмів сек'юритизації.Епштейн наполягав, що росія "унікальна у своїй здатності реалізувати грандіозну концепцію" "нової форми грошей на світовому рівні... набагато більшої, ніж будь-який окремий проєкт, передбачений будь-яким урядом, і за своєю суттю не такий вже складний для втілення".У листі від 22 травня 2013 року Епштейн написав: "путін попросив мене приїхати до Санкт-Петербурга в той самий час, що і його економічна конференція. Я йому відмовив. Якщо він хоче зустрітися, йому доведеться виділити достатньо часу і забезпечити конфіденційність".Саме через цю призму можна зрозуміти решту криптомережі, побудованої навколо Епштейна, путіна, Пітера Тіля та Стіва Беннона. Пітер Тіль був затятим прихильником криптовалюти та її здатності стати альтернативою контрольованим урядом фіатним грошам. Ще в 2012 році Епштейн отримав електронного листа від підприємця у сфері фінансових технологій Іана Осборна, в якому той пропонував "запросити Пітера Тіля на напої", називаючи Тіля "найкращим для валюти" і пов'язуючи його з суверенним фондом Абу-Дабі. У 2013 році Епштейн закликав колишнього міністра Ізраїлю Ехуда Барака "провести час з Пітером Тілем".До липня 2014 року Тіль і Епштейн листувалися електронною поштою про регулювання біткоїна на Нью-Йоркській фондовій біржі. У вересні того ж року Епштейн проводив низку зустрічей з Тілем і Вільямом Бернсом, який тоді був заступником державного секретаря в адміністрації Обами, а згодом став директором ЦРУ. За пропозицією Епштейна Бєляков був напряму зведений з Тілем, який попросив свого виконавчого помічника організувати особисту зустріч із ним у липні 2015 року.Як і Тіль, Епштейн був зацікавлений як у блокчейн-валютах, так і в системах спостереження та обробки даних, таких як Palantir. За лаштунками Джеффрі Епштейн став покровителем і стратегом руху Стіва Беннона, надаючи фінансові поради щодо уникнення фінансового контролю, забезпечуючи транспорт і проживання, а також організовуючи знайомства з ключовими фігурами в Європі. У 2018 році Беннон повідомив Епштейну, що зустрічається з Борісом Джонсоном, Найджелом Фараджем і Джейкобом Рісом-Моггом, щоб переконати їх повалити Терезу Мей.Незабаром він написав Епштейну про свої широкі європейські амбіції, заявивши: "Зараз я є радником Національного фронту; Сальвіні / Ліги; AfD; Швейцарської народної партії; Орбана; Земля і свобода; Фараджа – у травні наступного року відбудуться вибори до Європейського парламенту – ми можемо збільшити кількість місць з 92 до 200 і скасувати будь-яке законодавство щодо криптовалют або будь-що інше, що ми захочемо".Партія Фараджа Reform UK стала першою британською партією, яка почала збирати пожертви в криптовалюті через закордонний платіжний процесор, що не підлягає повному контролю з боку FCA – саме такий непрозорий канал фінансування, про який попереджали експерти з боротьби з корупцією.Тим часом віцепрезидент Джей Ді Венс, чия кампанія в Сенаті штату Огайо була значною мірою профінансована Тілєм і який повторив його скарги на "глибинну державу" та глобалізм, зараз займає центральне місце в проєкті Трампа як віцепрезидент і найвиразніший прихильник національного консерватизму в адміністрації. Сходження Венса закріплює світогляд Тіля у виконавчій владі: політику, яка розглядає технології – від компаній спостереження, таких як Palantir, до біткоїна та інших криптовалют – як інструменти державної влади та цивілізаційної конкуренції, а не як нейтральну інфраструктуру.

🔥 Британська Daily Mail, на відміну від багатьох американських ЗМІ, які лише побіжно згадують імена знаменитостей, пов'язаних з Епштейном, пише, що нові оприлюднені документи розкривають моторошні масштаби кремлівської операції, яка давала Москві важелі впливу на частину американського істеблішменту через мережу сексуального насильства та шантажу. В британській розвідці вважають, що педофіл Джеффрі Епштейн роками керував "найбільшою у світі операцією із застосування сексуальних пасток" в інтересах КДБ, залучаючи неповнолітніх дівчат і дорослих жінок для компрометації впливових політиків, бізнесменів та громадських діячів. Оприлюднений масив матеріалів налічує понад три мільйони документів, у яких є більш як 9600 згадок про Москву та містяться дані про зустрічі Епштейна з путіним навіть після його засудження за злочини проти дітей. Ця шпигунська мережа перетворила жертв торгівлі людьми на інструмент геополітичного впливу, залишаючи по собі зруйновані життя та питання про те, хто саме з американської еліти досі перебуває під контролем Кремля.Прочитати публікацію Daily Mail можна за посиланням 🔵

Політичний скандал у Чехії. Президент Петр Павел звинуватив міністра закордонних справ Петра Мацінку у шантажі. Головне з публікації denik.cz:Президент Петр Павел скликав надзвичайну прес-конференцію, де звинуватив міністра закордонних справ Чеської Республіки Петра Мацінку (партія Motoristé) у політичному шантажі. Водночас він оприлюднив SMS-повідомлення, надіслані Мацінкою. Справу президент передасть своїм юристам."Міністр закордонних справ Петр Мацінка вже тривалий час намагається вплинути на мою позицію щодо призначення запропонованого члена уряду. Чи то шляхом спілкування зі мною, чи то з моїми співробітниками або радниками. Досі я ставився до всіх цих спроб поблажливо. Але тепер він надіслав мені вночі через мого радника Петра Коларя, хоча йому відома адреса Адміністрації президента, два текстові повідомлення. Інформацію, яку вони містять, я вважаю надзвичайно важливою. Тому я вирішив опублікувати їх повністю", – заявив Павел.У повідомленні Мацінка пише, що стоїть перед незворотним рішенням, як діяти далі у взаєминах з президентом. "Я думаю, що він повинен це знати. Він може заспокоїтися, якщо я призначу Турка міністром довкілля. Якщо ж ні, я спалю мости так, що це увійде в підручники політології як крайній випадок коаліції", – написав Мацінка."Я розумію, що президент не піддається шантажу, але політика – це компроміси, якщо він хоче на щось впливати. Або буде можливо все, або не буде можливо нічого. Достатньо одного підпису...", – додав він. Мацінка хоче знати рішення до середи. "Якщо він нічого не зробить або хоча б не погодиться на якісь переговори щодо справи Турка в МЗС, наслідки його дуже здивують (і не тільки його)", – зазначив Мацінка."Я не дам себе шантажувати", - відреагував Павел.Президент заявив, що вважає слова міністра закордонних справ у текстових повідомленнях спробою шантажу, що, на його думку, є неприпустимим і абсолютно неприйнятним в демократичних умовах.Мацінка зазначає у своїх повідомленнях, що його дії підтримують прем'єр-міністр Чеської Республіки Андрій Бабіш та партія SPD Томіо Окамури."Якщо він дійсно має підтримку прем'єр-міністра у своїх діях, то заяви Петра Мацінки є не лише ілюстрацією підходу нового уряду до розподілу влади в нашій конституційній системі, а й доказом того, що фундаментальні питання нашої зовнішньої та безпекової політики стали заручниками особистих антипатій та інтересів. Однак якщо він не має підтримки Андрія Бабіша, а я вірю, що це не так, то це ілюструє свавільний і абсолютно безвідповідальний підхід партії "Motoristé sobě", яка не дбає про інтереси Чеської Республіки та її громадян, а лише про реалізацію власних амбіцій зробити міністром суперечливу особу. І це за будь-яку ціну", – додав Павел.Павел назвав погрози та шантаж президента з боку міністра уряду абсолютно неприйнятними. "Я вважаю важливим, щоб громадяни бачили, як обрані представники та яким чином вони представляють їхні інтереси. Такі дії також можуть зашкодити іміджу та авторитету Чеської Республіки за кордоном. Зі свого боку можу сказати, що на мене не діє жодне залякування і я й надалі буду керуватися насамперед Конституцією та інтересами Чеської Республіки", – додав Павел, зазначивши, що звернувся до правоохоронних органів і має намір передати надіслані повідомлення юристам для оцінки, чи не йдеться про склад злочину шантажу.Слова міністра закордонних справ Петра Мацінки з текстових повідомлень, надісланих раднику президента Петра Павела є невдалими, заявив прем'єр Андрій Бабіш. Це було приватне листування з радником, тому, на його думку, не йдеться про шантаж, повідомив він.Бабіш зазначив, що завжди намагався підтримувати коректні стосунки з Павелом і вирішував можливі суперечки за зачиненими дверима. "Слова пана Мацінки є невдалими, я б точно так не спілкувався – це не мій стиль", – заявив прем'єр.

Трамп створив Раду миру за схемою своїх "гольф-клубів. Новий інструмент корупції? Дещо з тижневика Філліпса О'Брайена:Уряд США під керівництвом Дональда Трампа відчайдушно намагався запобігти передачі конфіскованих російських активів на допомогу українському народу в його боротьбі. Історії про лобістські зусилля США набули найбільшого розголосу в грудні, але очевидно, що вони тривали набагато довше.Тиск з боку США був прикро ефективним. Хоча багато європейських лідерів публічно заявляли про використання заморожених російських активів для допомоги Україні, коли кілька тижнів тому справа дійшла до суті, вони відмовилися це зробити. Замість того, щоб конфіскувати активи і використовувати їх безпосередньо, що могло б забезпечити фінансування військових дій України на роки вперед і дати росії зрозуміти, що вона не зможе перемогти, європейці обрали більш поступливий шлях. Вони в останній момент домовилися не чіпати російські активи, а замість цього надати Україні позику в розмірі, достатньому для продовження військових дій протягом одного року. Це не матиме необхідного стримуючого ефекту на росіян, а навпаки, демонструє, наскільки захищеними є конфісковані російські активи.Звісно, позиція Трампа була логічною з його внутрішньої точки зору. Він завжди хотів повернути конфісковані російські активи путіну і якнайшвидше відновити ділові відносини з росією. Він заявив про це задовго до своєї другої перемоги на виборах і з того часу послідовно дотримується цієї політики. Але у мене виникло питання: як він може отримати винагороду за таку важливу допомогу путіну.Тепер ми знаємо.Рада миру Трампа певною мірою є вершиною зовнішньої політики Трампа. Це рада, яка не має ані нагляду, ані реальної мети, окрім розподілу грошей, і яку він повністю контролює. Європейські демократії, Канада, Японія, Південна Корея, Австралія тощо здебільшого тримаються подалі від рРди.Хоча спочатку Рада була задумана як частина реконструкції/розграбування Гази, зараз вона здається набагато більшою структурою – абсолютно новим міжнародним органом. Однак її мета дуже відрізняється від усіх інших. Як чітко зазначено в її статуті, це орган, який дозволяє його голові мати повний контроль над десятками, а може й сотнями мільярдів доларів. Ось стаття, в якій викладено її структуру. Коротко кажучи, голова керує, а всі інші платять. Ось деякі з моїх улюблених фрагментів із статуту про заснування. І пам'ятайте: Дональд Трамп є головою.По-перше, голова обирає всіх членів ради.Потім голові виплачується винагорода. Як тільки голова запрошує члена, як він стає членом? Для цього він повинен сплатити значну суму в розмірі 1 мільярда доларів кожні три роки до фонду, який повністю контролюється головою.І після того, як держава стає членом, вона діє на розсуд голови.Рада миру скликає голосуючі засідання принаймні раз на рік, а також у такі додаткові терміни та в таких місцях, які голова вважає за доцільні. Порядок денний таких засідань встановлюється Виконавчою радою, за умови повідомлення та коментарів держав-членів та затвердження головою.До слова, голова не тільки планує всі засідання, але й має, здається, повне право вето на всі рішення. Усі рішення потребують "затвердження" головою, щоб стати офіційними.Отже, зрештою Рада миру отримує десятки мільярдів доларів, повністю контролюється головою і має заходи фінансової відповідальності, що не виходять за межі примх голови та ради, обраної головою, яку голова може звільнити в будь-який час.Як сказав мій співрозмовник, саме так Трамп керує своїми гольф-клубами.Рада миру є найбільшим механізмом, створеним в історії людства для передачі багатства, яке буде використовуватися її головою. І звідки може взятися це багатство? Ну, путін запропонував виплатити свій перший мільярд доларів безпосередньо з конфіскованих російських активів, що перебувають під контролем США. А Трамп у відповідь сказав, що він цілком згоден з цим.