Недільне😎

Джулія Дональдсон. «Ґруффало» і «Ґруффалятко».

Ми з малечею читаємо багато, але далеко не всі книжки хочеться потім відкривати знову. А «Ґруффало» і «Ґруффалятко» вже не раз ставали нашим вибором. І це, мабуть, найкраща рекомендація :)

Колись мені їх порадила колега й сказала, що «Ґруффало» — це мало не підручник із комунікацій. І щось у цьому справді є.

Бо маленька мишка тут виживає не силою, а кмітливістю й умінням правильно себе подати. Якщо тебе хоче з’їсти хтось більший і страшніший — треба просто так із ним поговорити, щоб він передумав :) така собі сучасна алюзія на Пана Котського, тільки із приємним римами і малюнками.

Але дітям, звісно, не обов’язково розбирати всі ці підтексти. Для них це просто весела римована історія, яку добре читати вголос і легко запам’ятати. Плюс чудові ілюстрації Акселя Шеффлера.

«Ґруффалятко» — хороше продовження, особливо якщо перша книжка вже полюбилася.

Тож якщо не знаєте, що подарувати дошкільнятам, на фоні безмежного вибору такої літератури, ось вам готовий варіант. Перевірено неодноразовими перечитуваннями :)

Не дякуйте 😄