Повідомлення telegram каналу - @hr_security

Піраміда потреб по Абрагаму Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
Зміст теорії:
У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу, досліджуючи чинники, які впливають на поведінку, розбив їх на п'ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі особистісні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов'язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об'єднується у перелік фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь іншу мету, їй треба задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, через це запити вищих рівнів стають усе значнішим спонукальним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде зрозумілим застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй, можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також через системи медичного і соціального страхування і програми пенсійного забезпечення та гарантії зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові досягнення. Люди також хочуть визнання — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід'ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці бажання тісно пов'язані зі статусністю особи, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним заохоченням.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значущість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов'язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з'являться більш «високі» спонуки.
Насправді кожної певної миті, людиною рухає цілий набір потреб.🔤