1. Конструктивна критика – оксюморон. Будь-яка критика ранить. Моя особиста мета цього року досліджувати інші форми підтримки, зростання й стабілізації. Як щодо себе, так і щодо інших. 2. Агресія – надзвичайно цікавий аспект спостереження. Часто жінки трансформують агресію в біль, через сльози механічно скидаючи напругу. Жінкам дозволена вразливість, але не агресія. Чоловіки – навпаки – трансформують біль в агресію, бо тоді ти "справжній мужик". Чоловікам вразливість недозволена. 3. Бути поруч та вислухати – вже вагомий спосіб підтримки. Часто – вичерпний. 4. Статистично посттравматичне зростання відбувається частіше за ПТСР. 5. Посміхатись, коли боляче, – ще одна форма аутоагресії. 6. Ненависть – емоційний внесок. Нудьга – навпаки. "Для сесії, де я боюсь знудитись, я беру незручний стілець." - Ялом7. Біль і страждання — це не одне й те саме. Біль неминучий, страждання – опціональне.8. Для людей поза контекстом ідіш та німецька можуть звучати подібно. Та це точно не одна мова і люди, що ними говорять – зовсім не браття.