Джерело
Людина мисляча | Що таке логотерапія і у чому її сенс для кожного з нас?«Логос», який л...
384 Охват/переглядів
2026-09-18 09:33
Повідомлення №1490
Що таке логотерапія і у чому її сенс для кожного з нас?
«Логос», який лежить в основі самого слова «логотерапія», має так багато значень, що потребує окремого допису в рубриці #словничок (згодом неодмінно буде). Проте в даному контексті воно перш за все означає «сенс», тому логотерапія — це буквально терапія сенсами.
Творцем цього особливого методу, який допомагає в пошуках сенсу життя, є психіатр та психотерапевт Віктор Франкл. Він не просто вʼязень, який пережив кілька концтаборів, а людина, яка при цьому відкрила свої сенси любові, творчості й служіння іншим, пройшовши цей жахливий досвід. Більш детально про все це ми знаємо сьогодні з популярної книги «Людина у пошуках справжнього сенсу», яка стала реальним проживанням його логотерапевтичної теорії, створеної до цього.
В. Франкл, як творець Третьої Віденської школи, вважав, що рушійною силою людини є воля до сенсу, на відміну від Фройда, у якого це воля до задоволення, та Адлера з його волею до влади. Франкл багато надихався Фрідріхом Ніцше, постійно цитував його логотерапевтичну фразу «Той, хто знає навіщо, може витримати майже будь-яке як», адже людина — така істота, яка наскільки фізично не може без повітря, настільки духовно — без сенсу.
Мати потребу в сенсі — виключно людська прерогатива. Тварині блаженні в своєму фізичному вимірі, людина ж — створіння тривимірне: у кожного з нас є соматичний рівень (тіло), психічний (психіка) і ноетичний (дух). В теорії Франкла так багато любові та віри в кожну людину, що він твердо переконаний, наскільки б людина не була обмежена тілесно, які б біди її не спіткали на рівні психіки, завдяки ноетичному виміру, вона здатна діяти, обирати, творити, навіть коли здається, що для цього є лише маленький простір.
Вже кілька місяців я вивчаю логотерапію, і мені дуже подобається в ній те, що вона бачить людину не набором якихось симптомів, характеристик, діагнозів, а бачить кожного з нас цілим окремим світом (тут згадується цей фільм). В логотерапії, на відміну від того ж психоаналізу, немає фокусу на минулому і постійного колупання в ньому. Ми є тими, якими вже є, за даних нам вихідних даних. Та найважливіше — тримати фокус на теперішньому моменті й орієнтувати себе на майбутнє, адже за Франклом, людина є не тільки тим, чим вона є зараз, але й всіма тими потенційностями, які в ній ще чекають свого часу та прояву, а їх безліч у кожному з нас.
Тож у чому сенс логотерапії для кожного з нас? Відкривати сенси. В. Франкл твердо переконаний, і переконує нас, що сенс не створюють і не вигадують, він обʼєктивно існує. І для того, аби його реалізувати, треба відповідати на виклики життя. У кожного вони свої у різних обставинах, в різні періоди життя. Тому наша головна мета — залишатись відкритими й чуйними, аби помічати навіть в повсякденні те, до чого нас кличе саме життя. А те, до чого кличе, і який сенс може стати нашими крилами, гарно виразила в своїй поезії Ліна Костенко:
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Людина мисляча | #сенс
сайт | Instagram | YouTube ✨
«Логос», який лежить в основі самого слова «логотерапія», має так багато значень, що потребує окремого допису в рубриці #словничок (згодом неодмінно буде). Проте в даному контексті воно перш за все означає «сенс», тому логотерапія — це буквально терапія сенсами.
Творцем цього особливого методу, який допомагає в пошуках сенсу життя, є психіатр та психотерапевт Віктор Франкл. Він не просто вʼязень, який пережив кілька концтаборів, а людина, яка при цьому відкрила свої сенси любові, творчості й служіння іншим, пройшовши цей жахливий досвід. Більш детально про все це ми знаємо сьогодні з популярної книги «Людина у пошуках справжнього сенсу», яка стала реальним проживанням його логотерапевтичної теорії, створеної до цього.
В. Франкл, як творець Третьої Віденської школи, вважав, що рушійною силою людини є воля до сенсу, на відміну від Фройда, у якого це воля до задоволення, та Адлера з його волею до влади. Франкл багато надихався Фрідріхом Ніцше, постійно цитував його логотерапевтичну фразу «Той, хто знає навіщо, може витримати майже будь-яке як», адже людина — така істота, яка наскільки фізично не може без повітря, настільки духовно — без сенсу.
Мати потребу в сенсі — виключно людська прерогатива. Тварині блаженні в своєму фізичному вимірі, людина ж — створіння тривимірне: у кожного з нас є соматичний рівень (тіло), психічний (психіка) і ноетичний (дух). В теорії Франкла так багато любові та віри в кожну людину, що він твердо переконаний, наскільки б людина не була обмежена тілесно, які б біди її не спіткали на рівні психіки, завдяки ноетичному виміру, вона здатна діяти, обирати, творити, навіть коли здається, що для цього є лише маленький простір.
Вже кілька місяців я вивчаю логотерапію, і мені дуже подобається в ній те, що вона бачить людину не набором якихось симптомів, характеристик, діагнозів, а бачить кожного з нас цілим окремим світом (тут згадується цей фільм). В логотерапії, на відміну від того ж психоаналізу, немає фокусу на минулому і постійного колупання в ньому. Ми є тими, якими вже є, за даних нам вихідних даних. Та найважливіше — тримати фокус на теперішньому моменті й орієнтувати себе на майбутнє, адже за Франклом, людина є не тільки тим, чим вона є зараз, але й всіма тими потенційностями, які в ній ще чекають свого часу та прояву, а їх безліч у кожному з нас.
Тож у чому сенс логотерапії для кожного з нас? Відкривати сенси. В. Франкл твердо переконаний, і переконує нас, що сенс не створюють і не вигадують, він обʼєктивно існує. І для того, аби його реалізувати, треба відповідати на виклики життя. У кожного вони свої у різних обставинах, в різні періоди життя. Тому наша головна мета — залишатись відкритими й чуйними, аби помічати навіть в повсякденні те, до чого нас кличе саме життя. А те, до чого кличе, і який сенс може стати нашими крилами, гарно виразила в своїй поезії Ліна Костенко:
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Людина мисляча | #сенс
сайт | Instagram | YouTube ✨