Речі, знання, гроші, досвід, досягнення, статус — ми звикли думати про них як про те, що робить наше життя кращим. Але філософ та психоаналітик Еріх Фромм у своїй невеличкій книзі «Мати або бути?» (1976 р.) ставить незручне питання: а що, якщо в гонитві за тим, щоб більше мати, ми поступово втрачаємо здатність бути?

Бути — означає не накопичувати життя, а проживати його: любити, пізнавати, творити, змінюватися, бути присутнім у власному досвіді✨

Саме про цю межу між «мати» і «бути» говоритимемо в новому потоці мого філософського клубу «Людина мисляча».

📖 Це буде 4 тижні читання, розмов і досліджень на теми:

— чому нам постійно здається, що нам потрібно більше;
— чи можна володіти любов’ю, знаннями або досвідом;
— як споживання впливає на те, ким ми себе відчуваємо;
— що означає жити не через накопичення, а через буття.

А ще, окрім книги Фромма та додаткових матеріалів по ній, будемо обговорювати візуальне втілення її ідей на прикладі фільму Шона Пена «Тепер я йду у дику далечінь» (2007 р.)

Новий потік клубу вже триває. Деталі — на слайдах 👆🏻

Якщо хочете приєднатися — пишіть мені в особисті @varvara_bosco 💌

Вільних місць небагато, адже більша частина вже зайнята постійними учасниками клубу. І, можливо, для вас теж зараз саме час поговорити не про те, що нам потрібно мати, а про те, ким ми хочемо бути.