Якби треба було написати твір про те, як я провела це літо, то мала б зізнатись, що воно було одним з найскладніших і найтемніших в моєму житті…

Проте, темрява ніколи не буває абсолютною, і в ній було й чимало світлих моментів, ділюсь головним:

— пройшла екватор базового курсу з логотерапії та екзистенційного аналізу від Meaningslab, а отже незабаром буду готова проводити для вас не лише чисто філософські консультації, але й логотерапевтичні — про сенси та їхнє відкриття вами в своєму житті завдяки моєму супроводу-підтримці;

— прочитала для навчання: «Людина в пошуках справжнього сенсу» В. Франкла (вдруге, але вперше під кутом логотерапії) та «Вільний у полоні» І. Козловського (книга-глибина «нашого В. Франкла»), для себе читала: «Маленький друг» Д. Тартт (моє перше знайомство з цією письменницею), «Клара і Сонце» К. Ішіґуро (вже написала пост про неї, поділюсь), «Безсмертя» М. Кундера (насолодилась, як і завжди, з книгами цього автора), «Поза межами болю» О. Турянського (довго відкладена, але болюче прожита), «Коротка історія філософії» (за вашим давнім запитом про мій відгук про неї, й планую незабаром розіграти її на каналі для когось з вас);

— подивилась та передивилась чимало фільмів, з них найбільше вразили та запамʼятались «Потяг у снах», «З міркувань совісті», «Одіссея», «Кузьма: страшно веселий», «Я піду в далеку далечінь» — останній хочу взяти для обговорення в моєму філософському кіноклубі цього місяця після літньої паузи;

— зробила кілька красивих фотозйомок, з яких дві мої улюблені — в стилі фільму «Гамнет» та в стилі «Гордість та упередження» Дж. Остін, можливо, якось покажу їх тут на каналі;

— докопалась до самої суті своїх багаторічних проблем в різних сферах життя, які врешті довели мене до стану депресії — офіційно отримала підтвердження діагнозу нейровідмінної людини, який насправді, попри мої хвилювання, не зробив мене обмеженою, але окреслив реальні межі моїх фізичних, психічних та когнітивних можливостей, дав більше свободи, прийняття своїх особливостей, і глибини пізнання себе, якої не давали жодні книжки, власне, саме цим була натхненна на допис про знання, з яким повернулась вчора на канал;

— прийняла важливі рішення, втіленню яких присвячу найближчі місяці, головне в нинішніх умовах — дожити до цього.

Дякую всім вам, що ви досі тут. І розкажіть бодай трохи як ви, як пройшло ваше літо, як ваш поточний стан (незалежно від міста перебування)?