Історія без міфів

⚔️ 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ніколая Ватутіна увійшли в Київ. Так закінчилася нацистська окупація міста, що тривала понад 2 роки – з 19 вересня 1941-го. Сталінський тоталітарний режим повернувся в столицю України.Безпосередній наступ на Київ вівся з Лютізького плацдарму на правому березі Дніпра, розташованого на відстані 15–20 км на північ від Києва. Раніше всі спроби розвинути наступ із південного (Букринського) плацдарму закінчувалися невдачами з тяжкими втратами. Тому совєтське командування таємно перекинуло з Букринського на Лютізький плацдарм 3-тю гвардійську танкову армію генерал-лейтенанта Павла Рибалка, водночас продовжуючи атаки з Букрина для відволікання сил противника. Німці не чекали, що головний удар буде завдано не звідти, а з Лютежа 3 листопада. На ранок 4 листопада совєтські танки вийшли в район Пущі-Водиці та Куренівки, поступово відрізаючи німцям шляхи відступу на захід. 5 листопада вермахт почав відхід із Києва. Йому вдалося уникнути оточення та вивести майже всі сили. Вночі проти 6 листопада червоноармійці подолали опір невеликого німецького ар'єргарду та захопили місто.На той момент у столиці України залишалося, за різними оцінками, від 30 до 50 тисяч мешканців – фактично стільки ж, скільки було в часи середньовічної Русі в XII–XIII століттях. До кінця листопада їх уже стало близько 180 тисяч – повернулися кияни, яких німці примусово виселили, коли готували Київ до оборони восени 1943 року. Але довоєнної чисельності населення (понад 900 тисяч) місто досягло знову лише в середині 1950-х років.Кількість загиблих червоноармійців при форсуванні Дніпра від Чорнобиля до Херсона та взятті Києва неможливо точно порахувати за браком документів. За офіційною совєтською статистикою, загинуло 417 тисяч бійців. Однак більшість істориків вважають ці дані суттєво заниженими. Особливо зважаючи на масову загибель чоловіків, мобілізованих у прискореному порядку польовими військкоматами та кинутими в бій без належної підготовки та озброєння, "щоб змити кров'ю ганьбу перебування в німецькій окупації". То була сумнозвісна "чорна піхота" або ж "чорносвитники" (названа так через те, що йшла в бій в цивільному одязі). Битва за Дніпро стала однією з найкривавіших у Другій світовій війні. Перемога в ній дала змогу Червоній Армії зламати оборону противника на високому (правому) березі Дніпра та вирватися на оперативний простір. Однак успіх було досягнуто ціною невиправдано високих жертв. Крім того, німецьке командування прагнуло повернути втрачені позиції та протягом листопада-грудня 1943 року організувало низку контрнаступальних операцій з метою знову вийти на рубіж річки Дніпро. Їм вдалося відбити Житомир та знову наблизитися до Києва. А повітряні бомбардування столиці України продовжувалися майже до середини 1944 року. 📹 Битва за Київ була визволенням чи повторною окупацією? Аналізуємо в нашому випуску.👉 Дуже просимо прокоментувати відео 💬 та обов'язково поставити лайк 👍 (ну або дизлайк 👎, якщо не сподобалося). І задонатити на поточний збір!Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

🌪 4 листопада 1956 року почалася операція "Вихор" – вторгнення совєтських військ під загальним командуванням маршала Гєоргія Жукова в Угорщину для придушення демократичної революції.🇭🇺Формальним приводом для введення військ стало запрошення від нового, так званого "Революційного робітничо-селянського уряду" Яноша Кадара. Сам він у цей час перебував в Україні – в Ужгороді. Законний угорський уряд Імре Надя попросив ООН надати країні термінову допомогу. Однак світова спільнота проігнорувала цей заклик – саме тоді на Близькому Сході розгорталася Суецька криза, а крім того, ніхто не хотів наражатися на прямий конфлікт із ядерною державою – СССР.Після тижня запеклих боїв, зокрема на вулицях Будапешта, Угорську революцію було розгромлено. Втрати угорців становили, щонайменше, 3 тисячі осіб, зокрема 348 мирних мешканців. Поранення отримали 19 226 осіб. Втрати Совєтської Армії становили 669 загиблих, 51 зниклий без вісти та 1251 поранений. Маршал Жуков отримав четверту зірку Героя Совєтського Союзу. Крім нього цією вищою відзнакою СССР нагородили ще 26 осіб, серед яких п’ятеро походили з України. Лідер Угорської революції Імре Надь був заарештований і страчений в 1958 році.Сучасним політикам Угорщини варто пам'ятати цю історію та усвідомлювати, що нинішня так звана "російська федерація" становить реальну загрозу світовій безпеці, а існування незалежної, суверенної, сильної України на схід від своїх кордонів є життєвим інтересом Угорщини.📹Більше про події в Угорщині 1956 року – в нашому відеоІсторія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

107 років тому, 1 листопада 1918, відбувся Листопадовий чин – переможне українське повстання у Східній Галичині, що призвело до утворення на цих землях Української Держави (з 13 листопада – Західноукраїнської Народної Республіки).У Львові українські військові під проводом сотника Січових Стрільців Дмитра Вітовського взяли владу без жодних втрат. Над ратушею замайорів синьо-жовтий прапор. Останній австрійський намісник Галичини Карл фон Гуйн був змушений передати владу своєму заступникові, українцю Володимиру Децикевичу, а той – Українській Національній Раді (парламенту) під керівництвом Євгена Петрушевича.Однак свої плани щодо Галичини мала Польська держава, що також відроджувалася в ті дні. Зокрема, у тогочасному Львові поляки становили близько половини населення. Майже одразу розпочалися бої між українськими та польськими збройними формуваннями, що тривали цілих три тижні – до вимушеного відступу українців з міста. Це, у свою чергу, дало старт польсько-українській війні за Галичину й Волинь, що триватиме до укладення тимчасового перемир'я у Варшаві 1 вересня 1919 року.📹 Більше про Листопадовий чин ви можете дізнатися з розповіді Андрія Руккаса на нашому каналі.Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

🕊 Цьогоріч лауреаткою Нобелівської премії миру стала Марія Коріна Мачадо — опозиціонерка, яка бореться проти диктатури Ніколаса Мадуро у Венесуелі.Мачадо була членом Національних зборів Венесуели з 2011 до 2014 року й організовувала масові протести проти режиму Мадуро. Її діяльність стала символом опору авторитаризму. Мачадо підтримує приватизацію державних підприємств у Венесуелі, реформу судової та освітньої системи, легалізацію одностатевих шлюбів і медичного канабісу та міжнародне втручання з метою усунення Мадуро. У 2023-му їй на 15 років заборонили брати участь у виборах.Але цей Нобель — не лише про Венесуелу.Світове тло теж кипить:Дональд Трамп (який теж був номінований на премію – зокрема, за деескалацію конфліктів на Близькому Сході, між Індією та Пакистаном і між Таїландом і Камбоджею) відновив жорстку риторику проти режиму Мадуро, називаючи його «наркодиктатором»;США проводять військові операції поблизу венесуельських берегів і підсилюють санкції;Мадуро, у відповідь, намагається показати готовність до «перемовин», але водночас переслідує будь-який прояв опозиції.Присвоєння Нобелівської премії миру Марії Коріні Мачадо може стати сигналом усьому світу: проти диктатури та безнадії варто боротися й не здаватися.Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

📣 Панове, час відкласти всі справи, приготувати вечерю і провести пару годин з нашим каналом!Занурюємося в атмосферу Латинської Америки (якщо зовсім конкретно - Аргентини🇦🇷) і розповідаємо про нетипового диктатора.Хуан Домінго Перон – один із найвідоміших аргентинців у світі. Він тричі перемагав на президентських виборах (у 1946, 1951 і 1973 роках), а встановлений ним політичний режим вважають нетиповою диктатурою як для Південної Америки. Одні називають його лівим – своєрідною версією європейського соціалізму. Інші – правим, подібним до фашизму й корпоративізму, який наслідував приклади Муссоліні та Франко. До всього, Перон сповідував «третій шлях» в умовах Холодної війни – тобто прагнув дистанціюватися як від США, так і від СССР. А за його першого президентства надзвичайно важливу роль відігравала дружина – Евіта Перон, справжня південноамериканська Попелюшка, на яку так хотіли бути схожими мільйони аргентинок. Перонізм (хустісіалізм) донині зберігає впливові позиції в цій країні. Про його сутність на тлі історії Аргентини в новітню епоху – розповідаємо у відео 📹.👉 Дуже просимо прокоментувати відео 💬 та обов'язково поставити лайк 👍 (ну або дизлайк 👎, якщо не сподобалося).Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

🚀 95 років тому, 5 жовтня 1930, в Узині на Білоцерківщині народився Павло Попович – перший космонавт українського походження і восьма людина, яка побувала в космосі.Отримавши освіту в індустріальному технікумі, аероклубі та Качинському військовому авіаційному училищі, Павло служив льотчиком-винищувачем, а 1960 року після дуже ретельного відбору (20 офіцерів із 3500 кандидатів) був зарахований до складу першого загону космонавтів тодішнього СССР. Склавши на "відмінно" іспит для польоту в космос, він був готовий летіти першим, однак для цієї місії призначили росіянина Юрія Гагаріна. Черга Павла настала 12 серпня 1962 року – він стартував із казахстанського космодрому "Байконур" на борту корабля "Восток-4", створеного під керівництвом генерального конструктора Сергія Корольова – уродженця Житомира.То був перший у світі груповий космічний політ, оскільки за добу до того стартував "Восток-3" під управлінням Андріяна Ніколаєва (чуваш за походженням). Попович і Ніколаєв провели перші експерименти з радіозв’язку між своїми кораблями в космосі, зближувалися на відстань 5–6 км і фотографували кораблі одне одного, виконали низку наукових експериментів. Попович здійснював орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного керування (для порівняння, політ Гагаріна відбувався виключно в автоматичному режимі).Тривалість польоту Павла Поповича становила 2 доби 22 години 57 хвилин. На орбіті він заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю...”. Пізніше згадував: "Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, тополі край дороги, верби над Россю, дім, в якому виріс, рідних, друзів. І так закортіло додому... Мені було дуже приємно, я навіть пишався, що став першим українцем, який побував у космосі... Правда, пісню я дещо перефразував: “...Ось я сокіл, і ось я літаю!” Другий космічний політ Попович здійснив із 3 по 19 липня 1974 року, як командир екіпажу космічного корабля “Союз-14”. Згодом дослужився до звання генерал-майора авіації, написав низку автобіографічних книг. 1 грудня 2005 року Президент України Віктор Ющенко нагородив співвітчизника орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня. В одному з інтерв'ю Павло Попович зазначав:“Якщо уважно проаналізувати, космонавтика походить з України. Лишень подивіться: Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко... Українці зробили величезний внесок у розвиток світової космонавтики. І я українець, до того ж перший український космонавт, і я пишаюся цим”. Павло Попович пішов із життя 29 вересня 2009 року в Гурзуфі (Україна, Автономна Республіка Крим).📱 Докладніше можна дізнатися з нашого відео, яке ви можливо і не бачили!

Цієї суботи, 4 жовтня, об 11:00 в рамках Форуму видавців у Львові відбудеться дискусія від проєкту "Центр дослідження мордоRU" на тему "ШІ-пісні на авторську поезію: сучасний крінж чи культурна зброя проти росії?". Захід пройде у конференц-залі Львівського палацу мистецтв (вул. Коперника, 17)У час, коли українська культура змушена активно протистояти імперському наративу росії, штучний інтелект може сприйматися як інструмент, що відкриває нові можливості швидкого продукування контенту для інформаційної й культурної боротьби. З одного боку, це шанс масштабувати українське слово й музику, розширюючи коло аудиторії. З іншого боку, існує загроза анонімності авторів такого контенту й загалом – загальний вайб втрати якості культурних продуктів на користь ефективних алгоритмів. Чи стане ШІ союзником у творенні культурної зброї, чи лишиться лише курйозним крінжем — на цю тему дискутуватимуть автори подкасту “Центр дослідження МордоРУ” (понад 100 мільйонів переглядів відео за 2025 рік): - Аліна Алєксєєва, заступниця керівника “Центру протидії дезінформації” РНБО України, медіаекспертка, - Богдан-Олег Горобчук, соціолог культури, викладач КНУ ім. Шевченка, автор проєкту “Культуртригер”

Вночі напередодні Покрови 1 жовтня 1618 року Москва була охоплена жахом. Українські козаки Гетьмана Сагайдачного стояли під стінами міста й готувалися до вирішального штурму. Разом із ними лаштувалося до бою військо великого гетьмана литовського Яна-Кароля Ходкевича. Того дня історія могла піти іншим шляхом: Романови залишилися би скороминущим епізодом, а московський престол посів би законний правитель – польський королевич шведського походження Владислав Ваза. Як писав російський історик Сєргєй Соловйов: "Жах москвичів посилила комета, яка стояла над самим містом: цар Міхаіл і всі люди вважали її передвістям того, що королевич Владислав візьме Москву". За три години до світанку почався штурм Москви. Союзникам вдалося дійти до Арбатських воріт. Зараз на цьому місці розташована площа Арбатські ворота, звідти до стін Кремля – приблизно 800 метрів. Але далі атака зупинилася. Польський офіцер Бартоломей Новодворський вже закладав вибухівку під ворота, але дістав поранення в руку з мушкета і був змушений залишити поле бою. Козаки та їхні польсько-литовські союзники отаборилися в околицях Москви. Чому їм того разу не вдалося взяти ворожу столицю – досі залишається однією з найбільших загадок історії, яку ми аналізуємо у спеціальному випуску.Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

🔥 Битва за Москву: коли «бліцкриг» зламавсяУ жовтні 1941 року Гітлер розпочав операцію «Тайфун», розраховану на стрімке захоплення совєтської столиці. Падіння Москви мало призвести до поразки СССР у Другій світовій війні.Але замість переможного маршу німці отримали:❄️ ранню зиму та колосальні проблеми з постачанням;⚔️ відчайдушний опір совєтських військ;📉 виснаження армії та провал плану «бліцкригу».З боку Вермахту наступали понад 1 млн солдатів. Командували групами армій «Центр» – фельдмаршал Федор фон Бок, а танковими групами – Гудеріан, Гот і Гепнер.Совєтська сторона зосередила близько 1,25 млн військових. У танках і артилерії сили були приблизно рівними. Захистом столиці керували Гєоргій Жуков і Сємьон Тимошенко, при особистому контролі Сталіна.У грудні 1941 року Червона Армія перейшла у контрнаступ. Це стало другою великою поразкою німців у Другій світовій війні (після невдалої битви над Британією). 📱 Чому ж німцям попри всі зусилля так і не вдалося взяти Москву – розповідаємо у відеоІсторія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

📣 Панове, час відкласти всі справи і подивитися прем'єру нового відео від нашого каналу!За час існування Речі Посполитої (1569–1795 роки) було обрано 11 правителів, троє з яких народилися в Україні, а один належав до магнатської династії руського (українського) походження. Це – Михайло Корибут Вишневецький, син князя Яреми. Його коротке правління (1669–1673) залишило по собі недобру пам’ять. Країну розривали протистояння шляхетських угруповань, опозиція зривала засідання Сеймів і називала короля "мавпою", на зовнішньополітичній арені ситуація лише погіршувалася. Апофеозом цього стало вторгнення 100-тисячної османської армії за підтримки козаків Петра Дорошенка, кримців, волохів і молдован, Бучацький мир і втрата Поділля й частини Правобережжя. Рік по тому молодий король помер за загадкових обставин. 📱 Чи справді Михайло Вишневецький став найгіршим правителем в історії Польсько-Литовської держави – аналізуємо у відео.👉 Дуже просимо прокоментувати відео 💬 та обов'язково поставити лайк 👍 (ну або дизлайк 👎, якщо не сподобалося).Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads