20 квітня 1622 року в Києві помер Петро Конашевич-Сагайдачний. Під час Хотинської битви гетьман отримав поранення татарською стрілою в руку. Подейкували, що вона була отруєна, проте з моменту бою до смерті минуло понад пів року. Очевидно, причиною трагедії стала не так міфічна отрута, як тогочасний рівень медицини та інфекція, яку не змогли подолати навіть особисті лікарі польського королевича Владислава, надіслані на допомогу полководцю.Не зважаючи на своє поранення Петро Сагайдачний продовжував займатися політичною діяльністю й палко відстоював козацькі права та привілеї. За п’ять днів до смерті гетьман написав заповіт. Майже все майно він відписав на освітні, благодійні та релігійні цілі. Основні кошти отримали Київське та Львівське братства, аби на ці прибутки могли навчатися діти з незаможних родин. Петра Сагайдачного поховали в Богоявленському соборі Київського Братського монастиря, який надалі називали «монастирем Сагайдачного». До нашого часу могила гетьмана не збереглася. На фото - єдине прижиттєве зображення гетьмана, це ксилографія з книги Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», виданої у рік його смерті.