Поговоримо про інцест?У Грі престолів нам показують романтизовану історію Серсеї та Джеймі Ланістерів, а паралельно — традиції Таргарієнів одружуватися в межах свого роду. Якщо ж копнути глибше в книги чи серіал, можна помітити і зворотний бік цих шлюбів — їхні генетичні наслідки.Взагалі, табу на інцест виникло ще у первісному суспільстві. Люди помітили, що шлюби між близькими родичами часто призводять до народження дітей з численними хворобами та фізичними вадами. Уже в першому відомому збірнику законів — Кодексі Хаммурапі — є п’ять статей, присвячених забороні шлюбів між кровними родичами.Та навіть закони й здоровий глузд не завжди стримували династії від близькоспоріднених союзів. Одним із найвідоміших прикладів є династія Габсбургів, особливо її іспанська гілка. Саме там багатовіковий інбридинг став однією з причин занепаду династії.Найяскравіший приклад — останній іспанський Габсбург, король Карл II. Він мав серйозну затримку розвитку: ходити та говорити почав лише близько чотирьох років. З дитинства страждав на хронічну діарею та мав надзвичайно слабкий імунітет.Впізнати короля можна було за характерною «габсбурзькою» щелепою, яка не давала можливості нормально пережовувати їжу. З роками він поступово втрачав зір та слух, а його моторика навіть у дорослому віці залишалася на рівні дитини.Найгіршим для монарха виявилося те, що він був повністю імпотентним: спочатку в цьому звинувачували першу дружину, але й другий шлюб не дав нащадків.Карл II прожив лише 38 років і помер від комплексу генетичних та хронічних хвороб. Після розтину лікар занотував: «Тіло без кісток, серце розміром з горіх, легені розкладені, нутрощі гнилі й заражені, тіло зіпсоване відвертою гниллю».