23 травня 1938 року внаслідок теракту, організованого радянською спецслужбою НКВС у Роттердамі, загинув провідник Організації українських націоналістів, полковник Євген Коновалець. Це стало не лише важким ударом для українського визвольного руху, а й каталізатором внутрішніх суперечностей у середовищі ОУН. Ідеологічні й особисті розбіжності, що вже назрівали, поглибилися після смерті лідера, і згодом призвели до розколу організації на два ворогуючі крила — прихильників Андрія Мельника та прихильників Степана Бандери.Відповідальність за вбивство Коновальця взяв на себе агент НКВС Павло Судоплатов. У своїх мемуарах, написаних уже після розпаду СРСР, він детально описав перебіг операції. Ось як він згадує останні хвилини зустрічі з Коновальцем:"Час за десять дванадцята. Прогулюючись вздовж провулку біля ресторану "Атланта", я побачив Коновальця, що сидів за столиком біля вікна і чекав на мене. Цього разу він був сам. Я увійшов до ресторану, підсів до нього, і після нетривалої розмови ми домовилися зустрітися у центрі Роттердаму о 17.00. Я вручив йому подарунок, коробку шоколадних цукерок, і сказав, що мені зараз треба повертатися на судно. Йдучи, я поклав коробку цукерок на столик біля нього. Ми потиснули один одному руки, і я вийшов, стримуючи своє інстинктивне бажання відразу ж кинутися бігти."