Повідомлення telegram каналу - @hirkyiguignol

Умерший сегодня поэт Дмитро Павличко в 1995 году издал сборник «За нас». Он посвящён борьбе Чечни за независимость.
Стихи местами очень проникновенные, острые и даже пророческие, а некоторые и вовсе читаются словно тексты Тимура Муцураева на украинском.
Павличко был одним из тех немногих, кто кричал об аде, который принесли в Ичкерию россияне. И предупреждал о том, что Украина следующая.
Пусть ему зачтётся.
Знов Москва розпинає народ,
Що повстав за державу свою,
Знов закутих в залізо заброд
Зустрічає чеченець в бою.
Двоголовий орел в два дзьоби
П’є чеченську палаючу кров!
Ну, а ми мовчимо, як раби,
Що збоялись вчорашніх заков.
Це фальшивої волі мораль,
Честь лукава, сповита в брехню,
Та прийде знахабнілий москаль
І до нас, як зруйнує Чечню.
Прометею, кривава красо,
Ти й з Парижа підмоги не жди!
Може, тільки хлопчина з УНСО
Принесе тобі в жмені води.
А Європа, та курва стара,
Посміхатися буде здалік,
Як наповниться кров’ю Кура
І — всі русла зросійщених рік.
Буде лиця ховать у вуаль,
Видавати за жар порохню,
Та прийде знахабнілий москаль
І в Париж, як зруйнує Чечню.
Там — вогонь. У вогні — Прометей!
Люди, гляньте, там діють кати!
Я кричу, та не бачу людей,
Бачу тільки глухі животи.