#notes #albums JPEGMAFIA — Experimental Rap (2026):Дисциплінарне суспільство, police state, естетика ragebait, Бог і Ye — це якщо коротко про тематику сього альбу. Ширше — що відбувається із митцем, коли він усвідомлює власний стиль: це кінець, початок або.. it depends?IMHO, it depends — все тут тріщить, вибухає та ділиться на шматки. Звісно, це вивірено та навіть зрозуміло певною мірою — проте якісно. Мене особисто Пеггі не (особливо) дивує — як на попередніх альбомах.Проте пасіонарність та креативність тут є. Звісно, він зростає над собою, бо експеримент це завжди про ріст. Проте, здається, забагато залишається не сказаним за шарами іронії. Мене особисто підкупає Пеггстер, коли він починає говорити напряму — хай і метафорами.Але це, скоріше, момент, пов'язаний із моїм особистим запитом. Талановито транслювати власну фрагментовану/фрагментарну свідомість — це, звісно, стиль. Проте робити це без кінця — це просто одноманітно та ліниве рішення)Цікавим чином саме Earl Sweatshirt & Danny Brown, інші могутні представники піджанру, цього не роблять буквально ніколи. Вони йдуть вшир та вглуб власної психіки, досліджують, роблять висновки і йдуть далі.Пеггстер для мене — абстрактний митець, який залишається в зоні комфорту. Переконливо переконуючи оточення в тому, що це не так :) That said, бенгери, лірика і просто відлетівші моменти наповнюють альбом here & there. І слухати його, на мою думку, варто)Просто не губіться у звуках) думка є важливішою. Чеерс