7️⃣ Замість стратегій-документів, що на етапі розробки не завжди напрацьовуються в достатній координації уряду й парламенту або й узагалі більше нагадують зовнішній інструмент у торгах навколо закінчення війни (якщо пригадуєте Ukraine Prosperity Plan), потрібні стратегії-бачення – яку економіку ми будуємо, які сектори ростуть і які ми будемо розвивати далі, як на рівні двосторонніх відносин з європейськими бізнес-асоціаціями і компаніями ми будемо входити в конкретні ланцюги виробництва і стимулювати конкретні компанії йти на наш ринок з інвестиціями за допомогою місцевих стимулів. Це важливе доповнення до технічного прийняття законів, потрібних для приєднання до єдиного ринку, і переговорів про відкриття кластерів. Тільки так можна перенести політичну складову інтеграції в практичний вимір взаємодії з бізнесом і роботу зі страхами європейського бізнесу в окремих країнах перед Україною. Бо доля євроінтеграції, при всій важливій ролі Єврокомісії, вирішується в державах-членах.8️⃣ Замість мрій про інструменти просування експорту і дублювання та розпорошення зусиль у цьому напрямку потрібно повернути Мінекономіки інструмент здійснення зовнішньоекономічної політики – торговельно-економічні місії. Знаю, що до їхнього функціонування свого часу було багато питань, наприклад, кадрових. Але їх можна вирішити системними кроками – зокрема, відновленням роботи центру підготовки фахівців – Української академії зовнішньої торгівлі. Пропрацювавши 3 роки в університеті, знаю, яким сильним є запит студентів на пошук місця роботи. Якщо такі місця з відповідною освітньою базою не створити, не буде навіть можливості проводити кадрову політику (див. пункт 6).9️⃣ Що ж потрібно в освіті вже зараз для роботи з кадрами? Зосереджуся на знайомій мені освіті міжнародників. Приклад – глибші дослідження security–production nexus, окремі курси чи програми на цю тему. Війна диктуватиме нам умови економічного розвитку і зараз, і в майбутньому. І тільки економічний розвиток покращить наше місце у світовому виробництві, а з ним – і військово-політичні позиції України. Розуміння зв’язку цих двох складових – ключ до виходу із замкненого кола в пункті 3.🔟 Для ілюстрування попереднього пункту залишу цитату з книги Річарда Стаббса “Rethinking Asia’s Economic Miracle”: «Чи був простим збігом обставин той факт, що впродовж півстоліття після Другої світової війни найуспішнішими у світі ставали економіки регіону, поглинутого конфронтацією та збройними конфліктами? [...] За випадкового розподілу економічного зростання шанси на таку регіональну концентрацію успіху становили б приблизно 1 до 10 тисяч». Проте крім позитивних прикладів економічного розвитку в складних геополітичних умовах є і негативні. І зараз нам як ніколи важливо створити умови, щоб цього не сталося.