​День 1001 (12/12/25)1388 день повномасштабного вторгнення. Встав з ліжка, іду в ванну, а води нема — ні гарячої, ні холодної. Ну, пиздець. — думаю я, вимикаю бойлер і повертаюсь в ліжко. Лежу хвилин 10, думаю, як не сходивши в душ, буду йти на роботу, і тут чую, як починають гудіти труби. Дали воду:)Перші серйозні списання на кавʼярні. Перестарались.. Нічого, трохи попрацюємо на мінімальних замовленнях.З кайфом відкрили наш бар-дракар та пішли переодягатись.//До відкриття Храму залишилось 40 хвилин. До приходу гостей та першого замовлення на центрумі залишилось ще 3-4 години.Попросив завідуючого господарством Макса єбанути мені в ящику отвір, щоб я туди встановив ручку. Справились за 10 секунд, це з врахуванням фотосесії. Заєбісь! Отвір є, залишилось прикупити ручку.19:10. Довго тягнеться час..19:45. Перші гості і перший проданий коктейль. Після того, як я залив глибу кокосовою піною, зрозумів, що, щось з нею не так — виглядає густішою, ніж має бути. От я і проєбався, скуштувавши піну на смак, замість того, щоб до початку роботи, викласти її в келих та оцінити текстуру. Ладно..Швидко вечір пролетів. По якості, могло бути і краще.