https://t.me/happiness_club_ibb/1108Мамо, не забирай у мене права любити тата…- голос дитини, яка хоче мати право любити обох батьків -Мамо,я не знаю, як назвати те, що відчуваю… Але коли ти дивишся на мене з гнівом, щойно я згадую тата - мені боляче. Коли ти закочуєш очі, коли я розповідаю, як ми гралися разом - мені боляче. Коли я кажу «я сумую», а у відповідь чую мовчання - болить найбільше. Я знаю, ви посварилися. Знаю, що ви більше не разом. Можливо, він зробив тобі боляче… Але він не зробив боляче мені. Він - мій тато. Так само, як ти - моя мама. Я не хочу обирати. Не хочу бути між вами у війні, яку не розумію. Я просто хочу любити. По-дитячому. Щиро. Всім серцем. Без страху. Бо коли ти змушуєш мене його ненавидіти - це ніби просиш зненавидіти половину себе. А я не можу. І не хочу. Кожній дитині потрібні обидва батьки. Навіть якщо вони не разом. Мені потрібна твоя ніжність - та, яку ти даруєш щодня. А ще мені потрібна його сила, його голос, його присутність. Хоча б на мить. Хоча б на вихідні. Хоча б по телефону. Мамо,прошу… не використовуй мене як зброю. Не веди мене туди, де йдеться лише про боротьбу й справедливість,а не про мене. Я не інструмент у суді. Я не бал у суперечці. Я - твоя дитина. І його. Народжена з вашої любові. Навіть якщо вона згасла — я все одно ношу її в собі. Не забирай у мене тата. Дозволь мені мати спогади. Дозволь подзвонити, коли сумую. Дозволь говорити про нього без страху, що це завдасть тобі болю. Бо я не хочу ранити жодного з вас. Я лише хочу… любити. Не заради нього. Не всупереч тобі. А заради себе. Заради свого серця. Бо дитина, яка може любити обох батьків — зростає сильною. А та, яка змушена обирати - виростає розірваним дорослим. Дозволь мені бути дитиною. І любити. Просто. Завждитвоя дитина