"Чи варто мені одружуватись?" — запитав чоловік у мудреця. Мудрець мовчки попросив його сісти. Потім покликав свою дружину й сказав:— Принеси, будь ласка, лампу та запали її.На дворі — полудень. Світло, як у операційній. Але жінка мовчки пішла й виконала прохання.Гість здивовано зиркнув. Усміхнувся напівіронічно."Ну й мудрець, — подумав, — а логіки, як у шапки з вухами."Потім той же мудрець попросив:— Принеси нам молока.Жінка принесла. Вони випили по кілька ковтків. Молоко було кисле. Гість скривився й відставив стакан. А мудрець… посміхався. І хвалив дружину.— Смачне, — сказав. — Дякую тобі, люба.🥴 Терпець у гостя урвався.— Пробач, але… я прийшов по пораду. А ти — змушуєш жінку запалювати лампу серед білого дня, п’єш кисляк і ще дякуєш. Я думав, що ти мудрий, а ти, здається, не розумієш, що робиш.Мудрець спокійно відповів:— Це і є моя відповідь.— Як це?— Ти ж сам побачив:Моя дружина мовчки виконала дурне прохання, не принижуючи й не висміюючи мене. А я — мовчки прийняв її помилку з молоком, не зробивши зауваження, не демонструючи зверхності.Оце і є шлюб.🌿 Якщо ти навчився терпіти, прощати, приймати, якщо вмієш відмовитися від его та показної правоти — тоді можеш одружуватися.Бо жити з кимось — це не лише любов. Це щоденне вміння не вбивати любов своїм "я правий", "а я ж казав".❗️Одруження без смирення — це коротка дорога в пекло. Бо там, де є егоїзм — не може вирости справжнє кохання.Джерело: Фейсбук