В освіті докорінно змінилися «правила гри», змінилися принципи взаємин батьків та держави щодо освіти.Але про це мало хто знає — і ще менше тих, хто усвідомлює, що це означає для родини, дитини та школи.З огляду на зміну освітньої парадигми, це покоління дітей має всі шанси вирішити накопичені суспільні проблеми на сутнісно іншому рівні.Але ефективність та швидкість таких змін зараз залежить безпосередньо від нас — дорослих, які створюють запит на освіту дітей та зайняті в ній. Тож тепер саме батьки та школи отримали всі можливості бути не виконавцями чиєїсь волі, накинутої «згори», а повноцінними незалежними суб’єктами освітньої діяльності. Це відповідально і перспективно. Раніше у суспільства не було такого досвіду.Тому виникають різного роду «милиці»: замість творчо розвивати свої унікальні освітні програми левова частка закладів освіти досі користується типовими монівськими.Або ж батьки чи школи нарікають на чиїсь рішення, не скориставшись тими правами та можливостями, які насправді мають самі.https://t.me/happiness_club_ibb/1084