🕯 ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ: ПАМ’ЯТЬ, ЩО БОЛИТЬ КРІЗЬ РОКИЛютий 1942 року назавжди закарбувався в історії села Хащувате як час трагедії. 12 лютого чоловіків змусили розчищати яму, що згодом стала братською могилою для цілих родин. 16 лютого до села стягнули поліцаїв, а ізольовані й позбавлені прав єврейські родини остаточно прирекли на смерть, відібравши в них гідність і майбутнє.Розстріли тривали кілька днів. До 20 лютого 1942 року було вбито понад тисячу мирних жителів єврейської національності, серед них — 376 дітей. Ями були заповнені тілами, земля й сніг — залиті кров’ю. Оселі розграбовані. Так з лиця землі було стерто єврейське містечко, що існувало тут упродовж кількох століть.Хащуватська трагедія — це не лише сторінка минулого. Це застереження. Це нагадування про те, до чого призводять ненависть, знецінення людського життя та байдужість.Сьогодні, коли світ знову переживає випробування війною, особливо важливо берегти історичну правду й передавати її наступним поколінням. Ми не маємо права забути.Пам’ять — це наш спільний біль. І наша спільна відповідальність.