▪️ ▪️▪️▪️▪️▪️▪️▪️▪️— Плачу сто тисяч, якщо ти зараз же відвезеш мене подалі звідси, — ця навіжена накинулась на мене, вхопивши за комір рубашки. Я не встиг нічого зрозуміти, як вона з вітром влетіла на переднє пасажирське сидіння мого “Мерседесу”. — Що за херня, дамочко? — проричав я. — Ви хто в біса така?— Слухай, на це немає зараз часу! Рушай, негайно! — вона репетувала так, ніби за нею гналися дикі вепри. Вона була надто налякана, щоб брехати. Я швидко окинув її оком, оцінюючи обстановку, хоча про всяк випадок завів авто і поглянув в дзеркало заднього виду. За нею дійсно хтось гнався, а вона була в бісовій весільній сукні з фатою.— Вони наздоганяють! Рушай, кажу! Хочеш, я віддам тобі зараз же свої сережки, вони дуже коштовні. Хочеш, дам каблучку! — незнайомка почала стягувати із безіменного пальця обручку з діамантом, що був розміром ледь не з цілу фалангу.Я не знав, хто вона в біса така, але за нею гналось три якихось покидька в костюмах і мені такі приколи нафіг не всрались. Втикнувши передачу, я натис на газ. Вона квапливо зачиняла дверцята, напихуючи білою тканиною авто, але частина довжелезного подолу сукні все одно застрягла між порогом і дверцятами та розвіювалась під час руху вітром.За кілька секунд моя ластівка гнала під сотню, через кілька кілометрів я уже був на швидкісному шосе, а адреналін поступово наповнював мою кров.Коли ми почали покидати межі міста на швидкості під двісті, я ударив кулаком в кермо і гучно засміявся. Так! Хіба може бути, щось краще за це? Я відчував, як моє тіло було зібране, і мʼязи всюди аж пекли. Ми нарешті відірвались від “хвоста” і почуття тріумфу застилало очі. Ахуєнна в мене видалась пʼятниця. https://booknet.ua/book/narechena-vtkachka-druzhina-voroga-b451430