Між родинним теплом і викликами служби: історія Юлії Богдан, фельдшерки аварійно-рятувального загону спецпризначення КіровоградщиниДо 2022 року життя Юлії було тихим і родинним: виховання синів, домашній затишок та турбота про близьких. Але війна змусила її змінити звичний стиль життя. За фахом Юлія медик, не вагаючись жодної хвилини, вона вирішила стати фельдшеркою ДСНС.Поки чоловік Володимир служив у ЗСУ, Юлія обрала свій бій. За час служби вона пройшла понад 10 ротацій на деокупованих територіях, працюючи пліч-о-пліч із саперами під час гуманітарного розмінування.На Харківщині у травні 2023 року, під час одного із виїздів пролунав вибух – на міні підірвалися троє колег. Юлія діяла холоднокровно, за алгоритмом MARCH. Вона витягла Віталія з того світу, змусивши його дихати знову. Хоча пізніше він помер у лікарні, її боротьба за нього стала символом незламності. Михайло та Андрій завдяки їй вижили.Під постійними обстрілами вона врятувала десятки життів і на Донеччині. «Страх відступав тільки перед головним – не втратити дорогоцінні хвилини», – говорить Юлія.Кожна її ротація – це півтора-два місяці на межі можливостей. Найдовша тривала 68 діб. Втомлена та виснажена, але з відчуттям виконаного обов’язку, вона повертається додому, де на неї тепер чекають не лише діти Даніл та Ілля, а й чоловік, який уже повернувся до цивільного життя.Війна не забрала у Юлії жіночність – вона відкрила глибину сили. Сьогодні вона – загартована рятувальниця, чиє серце залишилося ніжним до дітей, але стало сталевим у боротьбі за життя інших.Детальніше – за посиланням.ℹ️ Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.А які зміни ви бачите в собі?#інші_ми🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT