я багато читала з самого дитинства, одні з перших моїх спогадів - це боротьба з азбукою за слово "ку-ку-шка", яке ніяк не давалося 🥲дуже рано мене записали у бібліотеку, це точно поворотний момент у моєму житті, бо читацький квиток забезпечив мені вільний доступ до величезного огрому книг 🫦 моя світлина довгі роки висіла на дошці пошани найкращих читачів бібліотечної філії №8! у шкільному віці я буквально поглинала книги. у другому класі з великим задоволенням (і, певно, малим розумінням) кілька разів прочитала "Роксолану" Загребельного. далі гірше, більш-менш сучасні видання швидко закінчилися, на мене чекав радянський янґедалт. не буду перераховувати всі моральні травми, які мені завдали ці книги, скажу лише, що деякі я перечитала дорослою, це було боляче і прикро. сучасні підлітки і діти не усвідомлюють наскільки їм пощастило уникнути втамовування читацького голоду книжками про партизанку Лару.у студентські роки читала менше, переважно зі смартфону, але розквіт українського книговидання і моя економічна незалежність збіглися в часі найприємнішим чином, тож ось я тут 🤭 форма для питань: https://ngl.link/dariiach