ерефія знову грозиться бомбити Київ.Шо це може означати, окрім їх безсилля та безпорадності? Нічого. Буряти стираються в м'ясних штурмах, поповнювати втрати прихованою мобілізацією стає все важче. НПЗ, заводи та загалом тили – горять. Так, може поки з недостатньою інтенсивністю та динамікою, але все ще попереду. Це їх і лякає. Так само, як і лякає можливий та, в їх випадку, необхідний хід – загальна мобілізація, адже русакам воювати по телеку набагато зручніше, аніж в реальному житті. Їх есвео триває 5 рік без взагалі будь-яких виразних результатів та, ба більше, досягнень, які можна видати за перемогу. На ультиматуми вєлікіх ніхто не зважає – або справедлива зупинка війни, або йдіть нахуй. Ох же як це їх бісить, навіть не можу собі уявити. Що якась там Україна не боїться вялікую та не виконує ультиматуми. Тому, їм нічого не залишається окрім як займатись тероризмом – безкінечними погрозами та обстрілами в міру своїх можливостей. І грати у свої спєктаклі – коледжі, далі товарісчі майори ще щось придумають і тд і тп. Будуть придумати возмєздія, грати вистави з ООН. Звісно, вони можуть і будуть продовжувати вбивати всіх та все, куди зможуть дотягнутися ракетами і шахедами. Але нічого в нашому житті не буває вічним. Більше засмучує тільки реакція світу на ці події. Вчора, окрім рішучого засудження ми нічого, на жаль, не побачили. Просто ж географія звірств та тероризму росіянців може раптово змінитись або розширитись і там уже просто засуджувати може не вийти. Тому, друзі, живемо. Бо що ж нам ще залишається?Все буде!🇺🇦🫡