Джерело
Місія ГОЛОС НАДІЇ | Оксана Остапюк:«Уже 5 рік служу в м. Перемишляни. Всі ці роки Бог поси...
82 Охват/переглядів
2026-10-01 10:52
Повідомлення №5303
Оксана Остапюк:
«Уже 5 рік служу в м. Перемишляни. Всі ці роки Бог посилав мені людей, зокрема, дітей, які дійсно потребують підтримки, уваги, ласки. У Господа є багато любові для них.
Ми їздимо на ринки роздавати християнську літературу. Деякі люди самі підходять, цікавляться, діляться, що вже прочитали, і беруть щось нове. І самі підходимо до перехожих поспілкуватися. Відвідуємо переселенців, літніх, малозабезпечених у навколишніх селах, молимося з ними, привозимо гостинці.
Відвідуємо психоневрологічний центр, проводимо там зустрічі з вихованцями. Їздимо в дитячий інтернат с. Лівчиці. Діти нас уже знають, з деякими дівчатами-підлітками ми дружимо, вони приїжджають до нас в гості на вихідні.
Цього року до нас приїжджала молодь із с. Великі Цепцевичі. Разом з ними провели три табори: у м. Бібрка, м. Перемишляни, с. Мерещів. Назва програми була: «Медична клініка душі». Приємно, що з дітьми були їхні мами, бабусі, татусі. Вірю, що посіяне Слово зросте в їхньому серці і свого часу принесе плоди»
«Уже 5 рік служу в м. Перемишляни. Всі ці роки Бог посилав мені людей, зокрема, дітей, які дійсно потребують підтримки, уваги, ласки. У Господа є багато любові для них.
Ми їздимо на ринки роздавати християнську літературу. Деякі люди самі підходять, цікавляться, діляться, що вже прочитали, і беруть щось нове. І самі підходимо до перехожих поспілкуватися. Відвідуємо переселенців, літніх, малозабезпечених у навколишніх селах, молимося з ними, привозимо гостинці.
Відвідуємо психоневрологічний центр, проводимо там зустрічі з вихованцями. Їздимо в дитячий інтернат с. Лівчиці. Діти нас уже знають, з деякими дівчатами-підлітками ми дружимо, вони приїжджають до нас в гості на вихідні.
Цього року до нас приїжджала молодь із с. Великі Цепцевичі. Разом з ними провели три табори: у м. Бібрка, м. Перемишляни, с. Мерещів. Назва програми була: «Медична клініка душі». Приємно, що з дітьми були їхні мами, бабусі, татусі. Вірю, що посіяне Слово зросте в їхньому серці і свого часу принесе плоди»