Душу крає біль, пекучий біль втрати Молодого Бійця, Гідної Людини...ПЕТРУСЬ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ народився в с. Пироги Глобинського району Полтавської області 02.12.1996 р. в родині, що виховала двох синів. У 2003 р. розпочав навчання в Пирогівській загальноосвітній школі I -III ст., а згодом продовжив здобувати знання в Кременчуцькій спеціальній школі Полтавської обласної ради. У 2013 р. юнак вступив у вище професійне училище №7 міста Кременчук. В 2016 р. закінчив навчання з відзнакою, здобувши фах будівельника.Цього ж року Сергій вступає в Харківський державний професійно-педагогічний коледж ім.В.І Вернадського з метою поглиблення та вдосконалення знань в будівельній сфері. Один рік і десять місяців захоплюючого, цікавого навчання серед студентської молоді злинули як один день. Трудову діяльність молодий фахівець розпочав в Польщі в будівельній галузі. Працював старанно і наполегливо, за три місяці повернувся в Україну для оформлення нової візи. Згодом вирішив продовжити свій трудовий шлях в ТОВ «Глобинський м′ясокомбінат», продовжуючи будівельну справу, ретельно працював на зведенні нових об′єктів підприємства. 12.03.2025 р. юнак був мобілізований на військову службу. Навчання на гранатометника проходило в Чернігові, а відтак - у Львові. Як молодого та перспективного бійця - Сергія направляють в Німеччину, де воїну вдалося опанувати новий фах – протитанкове озброєння. Після навчання солдат став номер обслуги 1(" Номер обслуги — це одна із ключових посад рядового складу у війську, яка забезпечує ритм і ефективність бойових завдань, закриваючи своєю роботою технічні, допоміжні та основні функції у складі бойового розрахунку чи екіпажу.") станкового гранотомету протитанкового взводу третього механізованого батальйону військової частини А5002. Воїн Мужньо виконував свій військовий обов′язок, ніколи не скаржився на складнощі служби, завжди стисло і впевнено відповідав рідним: «Продовжую бойові дії». Останній бій Сергій Вікторович, виконуючи завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії проти України, прийняв поблизу с. Греківка Сватівського району на Луганщині в 17.10.2025 р., отримавши поранення, несумісні з життям. Родина отримала сповіщення, що наш Захисник зник безвісти. Тривога, невизначеність, біль і страждання, але жевріла надія… Та, на жаль, через сім місяців його тіло ідентифікували експертизою ДНК і Герой повертається «на щиті» в рідне село. Воістину Воїн, Герой, Наш Захисник, що мужньо і сміливо захищав найрідніше, найцінніше – Свободу, вольовий і самодостатній впевнено та стійко боровся за Незалежність України. Низький уклін Бійцю, схиляємо голови в скорботі і Вдячності. Наші найщиріші співчуття Родині, Побратимам, Друзям. Світла пам′ять ГЕРОЮ, Честь і Слава!Дату і час Прощання з ГЕРОЄМ буде повідомлено додатково.