Чому російські Су-30 почали сипатися парами, як удар по Серпухову оголює вищий ешелон ППО РФ і чому американський ВПК переглядає концепцію F-16 завдяки Україні.

Сьогодні в ефірі Радіо NV поговорили про те, що стоїть за сухими зведеннями останніх днів:

1. Ресурсненескінченний. Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО, а Калінінград — логістичною пасткою. Постійні вильоти на граничних режимах роботи двигунів і неможливість нормально доставляти великі агрегати (ЗІП) призвели до того, що у росіян почали втомлюватися вже самі планери. Плюс регулярний friendly fire від власної ППО, яка панічно намагається відбиватися від наших БПЛА.

2. Серпуховістратегічнезасліплення. Коли прилітає по 57-му арсеналу, де обслуговують ЗРК «Бук» та С-300 — це не просто іронія долі. Це результат системного перевантаження російської ППО, коли через втрату комунікації між секторами ми отримуємо вікно у 20–30 хвилин для ударів по їхньому тилу.

3. Технологічніперегониунебі. Перехоплювач від Quantum Systems із розгоном до 777 км/год за 27 секунд — крутий демонстратор. Але коли ворог масштабує реактивні засоби ураження в Алабузі, нам критично потрібні власна локалізація двигунів, суцільне радіолокаційне поле (бо на високих швидкостях в 15-кілометровій зоні радара часу на реакцію майже немає) і повна автоматизація перехоплення без залежності від погоди та дефіциту пілотів.

4. Досвід, якийнекупиш. Плани Lockheed Martin створити спецмодифікацію F-16 під українські реалії — найкраща відповідь тим, хто каже, що Україна нічого не дає партнерам. Реальні дуелі з російською авіацією та інтенсивна експлуатація планерів MLU змушують західних гігантів шукати способи поставити потужніші РЛС на дешевшу за F-35 платформу.

Повний ефір тут: https://youtu.be/PoPBLdv6bI8?si=Q9Y1Oq7WC4nbTfii